Ти сама не своя.
— Нічого, — вона спробувала всміхнутися. — Просто сьогодні на роботі ненадовго сходила в минуле. Років на двадцять назад.
Дмитро зрозумів не відразу, а коли зрозумів, обличчя його стало жорстким.
Ліза давно розповіла йому про ту випускну ніч. Тоді він тихо сказав:
— Не повертайся туди думками. Це було в іншому житті.
Його вразило, що після пережитого вона змогла довіритися саме йому. Він пам’ятав, як одного разу подумав: якщо хтось іще посміє завдати їй болю, він не зважатиме ні на закон, ні на наслідки. Але роки навчили його іншого: поруч із Лізою треба було не руйнувати, а берегти.
Вони прожили разом сімнадцять років, і весь цей час Дмитро любив її з тією рідкісною відданістю, яка не потребує гучних доказів.
— Це вони? — спитав він тихо.
— Так. Ті самі. Уявляєш? У матеріалах справи — їхні прізвища. Видно, життя так нічого їх і не навчило.
Він якийсь час мовчав.
— Вечеряти будеш?
Ліза похитала головою.
— Не можу. Шматок у горло не лізе.
— Тоді хоча б чай із м’ятою. І щось заспокійливе.
— Чай, мабуть, так. Але спершу я прийму ванну.
— Я все приготую.
У ванній Ліза довго сиділа в гарячій воді й думала, яке це щастя — знати, що на світі існують чоловіки на кшталт Дмитра. Не гучні, не показні, а справжні.
Коли вона вмостилася на дивані у вітальні, до неї підійшла Варя.
— Привіт, мам, — сказала дівчинка й залізла поруч, притулившись до боку.
— Привіт, кошеня. Як день минув?
— Добре. Ми сьогодні на іноземній мові розбирали, як улаштовані школи в інших місцях. Цікаво було.
— Чудово. Я зараз трохи відпочину, а потім поговоримо, гаразд?
— Домовилися, — весело відповіла Варя.
Ні м’ятний чай, ні заспокійливі краплі того вечора не допомогли. Уночі Лізі наснився кошмар.
Вона знову йшла сходами вниз, ноги запліталися, бо шампанське вдарило в голову. Хтось тримав її під лікоть, але не допомагав, а тягнув. Попереду чорніли двері.
— Я ж раніше майже не пила, — намагалася пояснити вона слідчому, який раптом з’явився.
Той тільки всміхався, ніби все вже вирішив заздалегідь.
Ліза прокинулася в холодному поту.
— Знову сон?
