Батько дівчини написав відчайдушного листа президентові держави з благанням про допомогу в розслідуванні звірячого вбивства. Відповідь надійшла з адміністрації глави держави за кілька тижнів. Справу було передано до профільного міністерства для роботи з еміратською стороною через закриті дипломатичні канали.
Вітчизняні дипломати надіслали жорстку ноту протесту на адресу влади ОАЕ з вимогою провести прозоре розслідування зникнення їхньої громадянки. У відповідь надійшло чергове запевнення, що еміратська сторона завжди готова співпрацювати в пошуках зниклих людей. Але для початку розслідування було необхідно надати незаперечні фізичні докази того, що жінка справді перебувала на території ОАЕ.
Тим часом доля решти нещасних дівчат із групи Крістіни почала поступово прояснюватися. Аліну з Києва й Катю з Мінська знайшли живими через два тижні після того самого банкету. Їх виявили в елітній приватній клініці в Дубаї, де вони перебували під цілодобовим наглядом лікарів після найтяжчого нервового виснаження.
Обидві жінки навідріз відмовилися давати докладні свідчення про те, що саме з ними відбувалося в полоні. Вони монотонно заявляли представникам консульств своїх країн, що приїхали до Дубая за власним бажанням для роботи у сфері розваг. Про Крістіну вони сказали лише те, що бачили її востаннє на віллі в районі Аль-Барша, звідки її вивезли невідомі.
Аліна й Катя в прискореному порядку отримали нові документи замість нібито втрачених. За кілька днів вони благополучно вилетіли додому в супроводі працівників консульства. Однак після прибуття до Києва й Мінська вони миттєво зникли з поля зору влади й настирливих журналістів.
Будь-які спроби зв’язатися з ними так і не мали успіху. Їхні мобільні телефони були назавжди вимкнені, а за домашніми адресами вони більше ніколи не з’являлися. Свєту знайшли мертвою в холодильнику моргу однієї з міських лікарень Дубая.
Офіційною причиною її смерті оформили банальне передозування наркотиками. Її тіло поспіхом кремували ще до того, як родичі взагалі дізналися про її трагічну долю. Прах передали до консульства в запечатаній урні, позбавивши родину можливості провести незалежну медичну експертизу.
Лєну та Інну з Молдови так і не знайшли ні живими, ні мертвими. Їхні імена досі значаться в міжнародних списках зниклих безвісти. Жодних офіційних слідів їхнього перебування на території ОАЕ так і не було виявлено.
Убиті горем родини дівчат продовжують свої пошуки, але поки що вони залишаються абсолютно безрезультатними. Глобальне розслідування міжнародних журналістів виявило чіткі зв’язки між зникненням цих дівчат і величезною мережею торгівлі людьми. Ця добре налагоджена кримінальна структура роками діяла в багатих країнах Перської затоки…
