Я розповів про зустріч з Олегом, про його зізнання.
Мати слухала, хитала головою. Сказала. У нього хоч совість є, зізнався.
Але легше тобі не стало, так? Я кивнув. Ні.
Навіть гірше. Розумію тепер увесь ланцюжок. Ми з Катериною просто жертви його безвідповідальності.
Хоча вона теж винна, погодилася на зв’язок. Мати погладила по руці. Ви всі дорослі люди, робили вибір.
Тепер живете з наслідками. Головне, не зациклюйся на помсті. Розлучися, поділи майно справедливо, почни нове життя.
Ненависть з’їсть зсередини. Я подивився на неї. Як почати нове життя, коли довіру вбито?
Як повірити ще комусь? Мати всміхнулася сумно. Час лікує.
Не одразу, але лікує. Зустрінеш правильну жінку, покохаєш знову. Головне, не закриватися, не ставати циніком.
Я хотів вірити її словам. Але всередині була тільки порожнеча. Мати лишилася ночувати, лягла на дивані.
Я ліг у спальні, довго не міг заснути. Думав про засідання за тиждень. Останній крок до свободи.
Засідання призначили на десяту ранку в четвер. Я прийшов за пів години. Зустрівся з Дмитром Олеговичем, обговорили деталі.
Катерина прийшла хвилина в хвилину з адвокаткою. Ми привіталися кивками, сіли. Суддя оголосила порядок денний «Поділ майна».
Попросила сторони викласти вимоги. Дмитро Олегович підвівся. Позивач вимагає залишити квартиру собі, виплативши відповідачці компенсацію в розмірі двох мільйонів.
Меблі передати відповідачці, техніку лишити позивачеві. Грошові кошти поділити згідно із законом, по сімсот п’ятдесят тисяч кожному. Адвокатка Катерини підвелася.
Відповідачка погоджується з поділом квартири й меблів, але вимагає компенсацію за автомобіль, який позивач переоформив на матір із метою уникнути поділу. Автомобіль куплений у шлюбі, є спільним майном, а оціночна вартість вісімсот тисяч. Відповідачка вимагає половину, чотириста тисяч.
Суддя повернулася до мене. «Поясніть ситуацію з автомобілем». Я підвівся, відповів спокійно.
Автомобіль куплений на кошти від продажу мого дошлюбного авто. Є документи. Переоформив на матір за договором дарування.
Це моє законне право розпоряджатися особистим майном. Суддя попросила надати докази. Дмитро Олегович передав документи, договір купівлі-продажу старого авто до шлюбу, розписку про отримання грошей, договір купівлі нового авто на ці кошти.
Суддя вивчила, замислилася. Адвокатка Катерини заперечила. Кошти змішалися із сімейним бюджетом.
Неможливо відстежити чистоту походження. Суддя похитала головою. Документи переконливі.
Автомобіль вважається особистим майном позивача. У поділі не бере участі. Катерина зблідла, прошепотіла щось адвокатці.
Та кивнула, підвелася. Тоді відповідачка вимагає збільшити компенсацію за квартиру до двох мільйонів двохсот тисяч, з огляду на упущену вигоду від автомобіля. Дмитро Олегович заперечив.
Жодної упущеної вигоди немає. Автомобіль не підлягав поділу. Суддя погодилася.
Вимогу відхилено. Компенсація лишається два мільйони. Суддя підбила підсумок.
Квартира лишається позивачеві. Він виплачує відповідачці два мільйони протягом трьох місяців. Меблі передаються відповідачці у двотижневий строк.
Грошові кошти позивач виплачує відповідачці двісті п’ятдесят тисяч для вирівнювання часток. Шлюб розривається з моменту набрання рішенням законної сили. Через місяць, якщо не буде апеляції.
Ударила молотком. Засідання закінчено. Ми підвелися.
Катерина дивилася на мене, очі вологі. Я відвернувся, вийшов з адвокатом. Надворі Дмитро Олегович привітав.
Усе минуло добре. Ти зберіг квартиру, машину, більшу частину грошей. Катерина отримала за законом не більше.
Я кивнув. Вдячність була формальною. Юридично я виграв.
Але всередині перемоги не відчувалося. Увечері зібрав її меблі. Шафу, комод, туалетний столик.
Замовив вантажників, вони вивезли до батьків Катерини. Адресу вона надіслала повідомленням. Я не відповів.
Квартира спорожніла наполовину. Вітальня без її крісла, спальня без її шафи. Відлуння при ходьбі.
Я стояв посеред кімнати, дивився на порожнечу. Вісім років спільного життя вміщалися в кілька предметів меблів. Сумно й сміховинно водночас.
За тиждень переказав Катерині двісті п’ятдесят тисяч. Вона підтвердила отримання, написала «Дякую». Я не відповів.
Два мільйони за квартиру взяв у кредит у банку. Схвалили швидко, зарплата дозволяє. Виплачу за три роки, переплата невелика.
Переказав гроші їй. Вона написала:
