Вона стояла посеред кімнати бліда, розгублена, з широко розплющеними очима. Ще недавно її обличчя було задоволеним, а тепер вона дивилася на Дениса так, ніби не впізнавала його.
— Денисе, що відбувається? — спитала вона. — Ти з глузду з’їхав? Навіщо ти так?
Він підійшов до неї мовчки. Усередині вже не було колишнього спалаху. Залишився важкий, остаточний холод. Денис узяв Олесю за руку й потягнув до дверей.
— Тепер твоя черга.
— Що? — вона спробувала висмикнути руку. — Зачекай, ти про що?
— Про те, що ти йдеш. Зараз.
Олеся зблідла ще дужче. Вона була в домашньому халаті, розгубленість швидко переходила в страх.
— Денисе, зупинись. Давай поговоримо. Ти щось не так зрозумів.
Він усміхнувся, але в цій усмішці не було ні тепла, ні сумніву.
— Не так зрозумів? — перепитав він. — Ти справді думаєш, що я нічого не знаю?
Олеся замовкла. На секунду її погляд метнувся в бік кухні. Денисові цього вистачило.
— Я все бачив, — сказав він. — І чув достатньо. Не треба розповідати мені про ремонт, про жарти й про випадковість. Ти сама все вибрала.
— Денисе, я…
— Ні. Більше жодних пояснень.
Він відчинив двері. Олеся хапалася за одвірок, повторювала його ім’я, але Денис був непохитний. Розмова закінчилася для нього ще тоді, біля екрана.
— Ти більше не моя дружина, — сказав він глухо. — Принаймні в цьому домі тебе більше немає. Іди.
Він виштовхав її за поріг. Вона опинилася на майданчику босоніж, у халаті, все ще сподіваючись, що двері не зачиняться по-справжньому. Але замок клацнув майже одразу.
Денис повернувся до квартири, пройшов до кімнати й розчинив шафу. Він діяв швидко. Діставав її сукні, штани, футболки, білизну, сумки, взуття — все, що траплялося під руку і належало Олесі. Потім відчинив балконні двері й почав викидати речі вниз.
Одяг падав у двір нерівними грудками. За ним летіли пакети, туфлі, косметичка, сумка. Внизу зупинялися сусіди. Олеся кричала з майданчика, стукала в двері, благала припинити, але Денис не відповідав: кожна річ здавалася частиною брехні, яку він більше не хотів бачити поруч.


















Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.