Життя без прикрасЧастина 13 з 13
Розмір
Тема
Шрифт
— Так.
— От, а як станеш на ноги й навчишся добре ходити, ми здійснимо нашу мрію!
— І яка це у вас мрія, Машуню?
— Піти в один дорогий магазин, купити там гарні сукні, туфлі й піти в них гуляти. І щоб усі на нас дивилися й заздрили!
— Сукні ми, звісно, купимо. Але, знаєш, витріщатися на моїх красунь я всім підряд не дозволю.
— Ти що, ревнуєш, чи що? — усміхнулася Аліна.
— Авжеж. Ви в мене такі красуні, і ще ми стільки часу втратили. А життя ж надто коротке й непередбачуване.
А потім, нахилившись до самого вуха Аліни, він тихо спитав:
— А як щодо братика для Маші?
Аліна щасливо усміхнулася.
Історію прочитано. Дякуємо!
Яке враження залишила історія?
Оберіть одну реакцію — її можна змінити.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.