Життя без прикрас— він обійняв їх за плечі. — Усе буде добре, тато поруч, чуєш мене?
— Чую, — ридала Маша.
Іван підсунув до ліжка старий стілець, сів і взяв Аліну за руку.
— Це ж не сон, правда? Невже це ти? Скільки ж часу ми втратили…
— Так, Ваню, найдорожче, що в нас є, — це час. Тільки я вже й не живу по-справжньому, так, усе лише заради Маші.
— А є шанси, що встанеш?
— Кажуть, можуть допомогти тільки хірурги з Китаю. Гроші збираємо, але, здається, ніяк не встигаємо за цінами.
— Я заплачу. Якщо не вистачить — продам одну зі своїх квартир. Алін, я так винен перед тобою, перед донькою, але ж я не знав! І я обіцяю, ми впораємося. Чуєш?
— Чую. — Вона стиснула його руку й невпевнено усміхнулася. — Ти ж не просто так приїхав, так? Маша сказала — документи.
Зрада і нове життя
— Так, ось яка історія. Схоже, донька рятує сімейний бізнес.
І він почав розповідати про своє виробництво, про переговори, ну а потім дістав контракт. Аліна, пробігши його очима, всміхнулася.
— Так, тебе явно хотіли залишити без копійки. Будь обережний із людиною, яка цим займалася.
— Так це ж Колька! Шереметьєв.
Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поруч з ім’ям покажемо країну — її визначаємо за IP-адресою; саму адресу не показуємо, а для захисту від спаму зберігаємо лише її зашифрований відбиток.