Дитина там мучиться на самоті!
— З нею найкращі фахівці відділення!
Марина накинулася на прибулого брата:
— Ну включи ти свої зв’язки!
Він міцно обняв панікерку.
— Видихни. Чорна смуга закінчилася, далі все буде ідеально.
Сестра з цікавістю косилася на Світлану, але від розпитувань утрималася. Через дві години до них спустився втомлений, але задоволений акушер.
— Група підтримки росте?
Марина сплеснула руками:
— Не томіть уже!
Медик обдарував її теплою усмішкою:
— До чого стільки нервів? Вам не личить хмуритися.
Гроза медсестер моментально зніяковіла від несподіваного компліменту.
— Вітаю з поповненням. Здорова дівчинка, справжня красуня. Матуся спить, сил набирається. Все пройшло без ускладнень.
Новоспечений дід розплився в дурній усмішці:
— Я тепер офіційно старий?
Коридор оголосився дружним сміхом.
Увесь наступний тиждень сестру було не знайти. Брат тільки встигав читати повідомлення про списання коштів: дитячі світи, меблеві центри, аптечні склади. Особняк перетворився на філію логістичного центру. Але Марк повністю довіряв її смаку. Напередодні виписки він приїхав з роботи завидна.
У будинку панувала підозріла тиша, тільки клінінг наводив порядок на першому поверсі.
— Є хто живий?
З майбутньої дитячої виринула кудлата голова сестри.
— Дуй сюди!
Всередині Світлана якраз закінчувала драпірування вікон.
— Вау!
Приміщення кардинально змінилося. Величезне батьківське ліжко, розкішна колиска з балдахіном, гори іграшок і стильні меблі.
— Вражає? — засяяла Марина. — Це ми зі Світланкою сьогодні влаштували рейд бутиками.
— Складно не помітити за рахунками!
— Заціни гардероб!
Вона відчинила шафку, і чоловік витягнув звідти мікроскопічну сукенку і крихітні пінетки.
— Це точно на живу людину?
Жінки покотилися зо сміху:
— Просто вони народжуються ось такими крихітними!
Настя з ніжністю розглядала сплячий згорток.
— Моя маленька принцеса!
Новонароджена сопла в оточенні рожевих мережив, смішно зморщуючи крихітний носик. Тітонька з дідом постаралися на славу — дитина потопала в рюшах. На самій породіллі красувалася елегантна дизайнерська сукня.
— Тепер заживемо по-людськи!
Вона потягнулася за пакунком, але медсестра м’яко відсторонила її:
— Я винесу. Вам ще тягати не перетягати, благо помічників ціла армія!
Дівчина досі не могла звикнути до думки, що вона більше не одна в цьому суворому світі.
Стулки відчинилися, і вона побачила цілу делегацію. Батько, його жінка, невгамовна тітка. Осторонь стояв Гліб із дружиною та синочком. А поруч… старенька садівниця Наталя! На очі миттєво навернулися сльози. Дід урочисто прийняв рожевий згорток.
— Боже, яка вона невагома! Зате яка красуня, очей не відірвати!
Щоками молодої матері покотилися солоні доріжки. Батько дбайливо приобняв її за талію:
— Гей, ну ти чого?
