Рука Петрівни ще сильніше стиснула вірний ополоник, коли вона парирувала, що у неї пахне смачною їжею. Головний антагоніст виступив уперед, немов оратор на трибуні, і тицьнув пальцем у бік трійнят. Він звернувся до роззяв, звинувачуючи торговку в заохоченні вуличної злочинності, яка скоро виллється в крадіжки. Юний Денис не витримав такої нахабної брехні і міцно стиснув маленькі кулачки.
Його очі палали від пекучої люті, коли він вигукнув, що вони ніколи не беруть чужого. На мить повисла напружена пауза, якою негайно скористався підлий вимагач. Він знущально запропонував пацану довести свою чесність і вивернути кишені. Матвій у паніці перевів погляд на брата, а Гліб інстинктивно прикрив долонею дорогоцінну підвіску.
Літня жінка рішуче встала між кривдниками і беззахисними сиротами, перетворившись на неприступну стіну. Вона голосно заявила, що ніхто не сміє обшукувати неповнолітніх на вулиці без підстав. Тип із рацією зробив крок назустріч, нахабно усміхаючись, і заявив про право на обшук за найменших підозр. Натовпом пройшов тривожний гул, адже слово «підозра» спрацювало безвідмовно.
Рогов ще сильніше підвищив голос, зображуючи із себе рятівника моралі. Він запропонував торговці вибір: або вона сама вишвирне обірванців, або він зробить це своїми жорсткими методами. Зінаїда Петрівна відчула, як світ руйнується на неї під вагою цієї несправедливості. Але в цей момент її погляд зачепився за діряві штани одного брата і відчайдушну злість в очах іншого.
Перед нею стояли звичайні голодні діти, яких дорослі дядьки вирішили публічно втоптати в бруд. Зібравши в кулак усю свою хоробрість, жінка голосно і чітко звернулася до натовпу, що зібрався. Вона крикнула перевіряльникам, що вони можуть забирати її бізнес, але вона ніколи не вижене нужденних малюків, як бездомних собак. Вона додала, що гидливість до чужого голоду свідчить лише про черствість самого натовпу.
На секунду над вулицею повисла абсолютна тиша. Деякі роззяви ніяково опустили погляди, але такий запеклий негідник, як Рогов, давно забув про сором. З гидкою усмішкою він прийняв її виклик і скомандував своєму поплічнику оформляти акт про непокору. Він продиктував букет надуманих порушень, включно із санітарною загрозою через присутність неповнолітніх бродяг.
Жінка відчула зрадницьку слабкість у ногах, але не зробила ні кроку назад. Тим часом другий амбал із рацією потягнувся до прилавка, щоб перекрити вентиль на балоні. У процесі цього маневру його погляд випадково зачепився за комір Гліба, де слабо блиснув метал із трьома зірками. Громила раптово застиг на місці, а його обличчя спотворила гримаса непідробного подиву.
Гліб миттєво притиснув долоню до грудей, намагаючись приховати кулон. І торговка, і спостережливий Рогов не упустили з уваги цю дивну реакцію. Бандит тут же підскочив ближче, вимагаючи пояснень від свого поплічника. Але той лише зам’явся, перелякано бурмочучи, що йому просто здалося.
Однак механізм уже було запущено, і вимагач вп’явся поглядом у хлопчика, немов побачив ходячий сейф. Торговку пронизала крижана стріла паніки, адже вона усвідомила масштаби катастрофи, що насувається. Образи натовпу були нічим порівняно з тим фактом, що хто-то впізнав цей злощасний медальйон. Кинута фраза про символ повисла в повітрі отруйною хмарою…
