Олексій сів на поріг гаража, дістав телефон. Погуглив. «Купівля раритетних автомобілів». Вискочила купа оголошень. Колекціонери, антикварні салони, аукціони. Відкрив одне з оголошень. Фотографія «Побєди», схожої на дідову. Ціна – три мільйони вісімсот тисяч. І це в неідеальному стані. На фото видно подряпини, потертості. Дідова «Побєда» коштує дорожче, однозначно.
Але продавати? Продавати не хотілося. Дід просив не продавати одразу. Просив пожити з нею, поїздити.
І ще одна думка раптом спала на думку. А що, якщо відреставрувати машину? Не в сенсі ремонту – вона й так у відмінному стані. А в сенсі відновлення до повністю автентичного вигляду. Поміняти гуму на таку ж, як була в 50-х. Замінити рідини. Перебрати двигун, якщо потрібно. А потім їздити. Їздити на цій машині. Показувати людям.
Брати участь у ралі ретро-автомобілів. Такі ж бувають? Олексій знову поліз в інтернет. Так, бувають. Регулярно проводяться фестивалі класичних автомобілів. Люди приїжджають з усієї країни, виставляють свої машини, змагаються в конкурсах елегантності. Ось це було б цікаво. Приїхати на такий фестиваль. Показати дідову «Побєду». Може, навіть зайняти призове місце.
Але для цього потрібні гроші. На реставрацію, на транспортування машини, на участь у фестивалі. Добре, що гроші є. Два з гаком мільйони. Частину можна витратити на машину. Частину на життя. Частину відкласти.
А ще треба розібратися з документами. Машина зареєстрована на діда. Треба переоформити на себе. Пройти техогляд. Оформити страховку. Багато справ. Але це цікаво. Вперше за довгий час Олексій відчував інтерес до чогось. Не просто обов’язок, не рутину, а справжній інтерес.
Він встав, обтрусив джинси. Вирішив: сьогодні займеться документами. З’їздить у ДАІ, дізнається, що потрібно для переоформлення. Потім знайде фахівців, які можуть оглянути машину, дати висновок про її стан. А потім… потім видно буде.
Олексій зайшов у гараж, зачинив ворота. Акуратно накрив машину брезентом. Зібрав свої речі. Сховав гроші в рюкзак, конверт з листом — у нагрудну кишеню. Подивився на машину востаннє.
— До зустрічі, красуне. Скоро повернуся.
Вийшов з гаража, замкнув його на замок. Вирушив на автобусну зупинку. День був сірий, похмурий. Але Олексію раптом здалося, що сонце світить яскравіше, ніж зазвичай.
Олексій доїхав до центру міста до обіду. Всю дорогу він обмірковував план дій. Перше – переоформлення машини. Друге – огляд у фахівця. Третє – вирішити питання з житлом. Четверте… Четверте поки не придумав.
Він зайшов у найближче кафе, замовив каву і бутерброд. Сів біля вікна, дістав телефон. Почав шукати інформацію про переоформлення раритетних автомобілів. Виявилося, що процес не такий простий, як зі звичайними машинами. Потрібна експертиза на справжність, оцінка вартості, купа документів. Але реально. Цілком реально.
Олексій записав адреси потрібних організацій, телефони. Потім відкрив оголошення про оренду житла. Знайшов кілька варіантів недалеко від своєї роботи. Однокімнатні квартири за 15-20 тисяч на місяць. Зателефонував за одним оголошенням.
Жіночий голос відповів:
— Слухаю.
— Доброго дня. Щодо квартири на Радянській. Ще актуально?
— Так, актуально. Хочете подивитися?
— Можна сьогодні?
— Сьогодні? — Пауза. Шелест паперів. — Давайте о четвертій годині. Підійде?
— Підійде. Адреса?
Жінка продиктувала адресу. Олексій записав, подякував, відключився. Значить, о четвертій дивитися квартиру. А поки можна зайнятися машиною. Він допив каву, доїв бутерброд, розплатився і вийшов на вулицю.
До ДАІ було хвилин двадцять пішки. Олексій не поспішав, йшов повільно, розглядаючи місто. Дивно, але все навколо здавалося якимось іншим. Яскравішим, чи що? Більш живим. Він помічав деталі, на які раніше не звертав уваги. Різьблені лиштви на старих будинках, графіті на стінах, обличчя перехожих. Може, це через те, що всередині з’явилася надія? Надія на те, що життя може змінитися, що не все втрачено.
У ДАІ було багатолюдно. Олексій взяв талончик, сів у чергу, чекав майже годину. Нарешті його номер висвітився на табло. Він підійшов до віконця. За склом сиділа жінка, років сорока, з втомленим обличчям і байдужим поглядом.
— Яке питання? — запитала вона, навіть не піднімаючи очей.
— Доброго дня. Мені потрібно переоформити автомобіль. Дістався у спадок.
— Документи на автомобіль є?
— Є. Технічний паспорт.
— Давайте подивлюся.
Олексій дістав з рюкзака папку з документами, витягнув технічний паспорт, простягнув через віконце. Жінка взяла документ, розкрила. Глянула — і раптом її очі розширилися.
— Це що? «Побєда» 52-го року?
— Так.
— І вона на ходу?
— Так. У відмінному стані.
Жінка уважно вивчила документ, потім підняла очі на Олексія.
— Ви розумієте, що це раритет? Що такі машини потрібно реєструвати особливим чином?
— Ні, не знав. Тому й прийшов дізнатися.
Вона кивнула, дістала якусь папку, погортала.
— Так, для переоформлення раритетного транспортного засобу вам знадобляться: свідоцтво про право на спадщину, висновок експерта про справжність автомобіля, оцінка ринкової вартості, акт технічного огляду, плюс стандартний пакет — заява, паспорт, квитанція про сплату держмита.
— Де можна отримати висновок експерта?
— Є кілька організацій. Ось, тримайте список. — Вона простягнула йому роздрукований аркуш з адресами і телефонами.
— Дякую. А скільки це за часом?
— Якщо всі документи в порядку, два-три тижні. Може, швидше, якщо пощастить.
— Зрозуміло. Дуже дякую.
Олексій взяв документи, вийшов з будівлі. Подивився на список експертних організацій. Вибрав першу в списку. «Класик Автоексперт». Зателефонував. Відповів чоловічий голос, приємний, професійний.
— «Класик Автоексперт». Слухаю вас.
— Доброго дня. Мені потрібна експертиза раритетного автомобіля для переоформлення.
— Яка модель?
— ГАЗ-М-20 «Побєда», 1952 року.
Пауза. Потім голос уже з неприхованим інтересом:
— «Побєда» 52-го? У якому стані?
— Відмінному. Майже ідеальному.
— Серйозно? Ви можете надіслати фотографії?
— Можу. Але я їх ще не робив. Машина в гаражі, тільки вчора отримав у спадок.
— Зрозуміло. Слухайте, а можна нам самим приїхати подивитися? Ми безкоштовно зробимо попередній огляд. Якщо машина справді в хорошому стані, це дуже цікаво.
— Звичайно, можна. Коли вам зручно?
— Завтра.
— Вранці?
— Завтра чудово. Десята година підійде?
— Підійде. Адреса?
Олексій продиктував адресу гаража. Домовилися. Експерт представився — Ігор Вікторович. Сказав, що займається раритетними автомобілями 20 років, бачив багато «Побєд», але в ідеальному стані — лічені одиниці. Олексій попрощався, відключився.
Добре. Завтра приїде експерт. Значить, процес почався. Він подивився на годинник. Пів на четверту. Час їхати дивитися квартиру.
Квартира виявилася невеликою, але чистою і затишною. Перший поверх п’ятиповерхівки, вікна у двір. Меблі старі, але не вбиті. Холодильник, плита, пральна машина — все є. Господиня квартири, жінка років п’ятдесяти, приємна, говірка, показала все. Розповіла про сусідів, про комунальні послуги.
— Я місяць тому в інше місто переїхала, до доньки, — пояснила вона. — А квартиру вирішила здавати, нехай дохід приносить. Знімав тут один хлопець, але вчора з’їхав. Наречену в іншому районі знайшов. Ви надовго шукаєте?
Коментування закрито.