— Артем поруч із тобою зовсім змарнів.
— За наших часів жінки краще дбали про дім.
Спочатку Лена терпіла й мовчала. Потім намагалася відповідати спокійно, без роздратування. Згодом почала обережно говорити Артемові, що їй важко жити під постійним тиском.
Але чоловік щоразу знаходив пояснення.
— Ти ж знаєш маму. У неї такий характер.
— Вона вже не молода.
— Потерпи трохи, все владнається.
Нічого не владнувалося.
Раїса Степанівна без дозволу переставила меблі на кухні, бо «так зручніше». Викинула улюблену чашку Лени, назвавши її несмаком і дешевинкою. Одного разу Лена повернулася з роботи й побачила, як свекруха перебирає речі в її шафі.
— Я просто подивилася, як ти складаєш одяг, — незворушно сказала Раїса Степанівна.
Артем, почувши про це, лише знизав плечима.



Поділіться враженням від історії
0Коментарі з’являються після короткої автоматичної перевірки. Будь ласка, без посилань, реклами та особистих даних.
Поки що коментарів немає — будьте першими.