На зміну йому прийшла невгамовна свекруха, яка взяла за правило чатувати Люду біля воріт навчального закладу. Жінка регулярно обсипала її прокльонами і наполегливо вимагала грошей за оренду житла.
Педагог резонно нагадувала, що вже місяць не переступала поріг нещасної квартири. Тягар утримання нерухомості має лежати виключно на тих, хто там проживає — тобто на Вікторі і його матері. Але Марія Іванівна не втихомирювалася, продовжуючи викрикувати образи.
Крапку в цьому балагані поставив пильний охоронець, який, почувши чергові виття пенсіонерки, натиснув тривожну кнопку. Прибувша патруль оперативно забрала скандалістку до відділку. Після цього Женя став дедалі частіше підбирати Люду з роботи, організовуючи походи в кіно, театри і прогулянки парками.
Він виявився приголомшливим співрозмовником із надзвичайно добрим серцем. Поруч із ним було так затишно, що Люда з жахом усвідомила — вона по-справжньому закохалася. Через це вона вирішила якомога швидше виїхати від нього і від Валентини Михайлівни, до якої теж встигла щиро прив’язатися.
Одного вечора безсоння вигнало дівчину на кухню заварити чай. У напівтемряві вона застала Женю, що розпивав вино. На його пропозицію скласти компанію непитуща гістья несподівано відповіла згодою.
Євген підвівся з-за столу, дістав із шафки вишуканий келих і наповнив його напоєм. Дзвін бокалів ознаменував негласний тост «за нас», який Люда охоче підтримала. Те, що сталося далі, нагадувало красиве кіно, де розум повністю відключився…
