Гостя навіть не дозволила невістці зняти верхній одяг, з порога обрушивши на неї шквал претензій. Пенсіонерка обурювалася, що вже кілька годин знаходиться в їхній квартирі, а її дорослий син досі сидить голодний.
Щиро не розуміючи суті претензій, втомлена дружина нагадала про наявність свіжого супу на полиці холодильника. У відповідь пролунала бурхлива тирада про те, що перші страви не годяться для вечері, і наказ негайно стати до плити. До того ж прозвучало розпорядження терміново погладити речі Віктора для наступної розмови з роботодавцем.
В усякий інший день Люда промовчала б заради уникнення скандалу, але колосальний стрес зробив своє. Вибір стояв між беззаперечним підкоренням і довгоочікуваним сном. Нерви остаточно здали, і вона висловила все, що назріло.
Педагог справедливо зауважила, що чоловік, який цілісінькими днями сидить удома, цілком здатен сам подбати про свій харч. Більше того, турботлива мати, просидівши в гостей стільки часу, могла би особисто потішити сина кулінарними делікатесами. Ці слова повисли в повітрі, змусивши Марію Іванівну в шоці дивитися на сміливу невістку.
Подібна зухвалість і відмова прислужувати здавалися родичам немислимими. У їхній картині світу приїжджа дружина з провінції мала все життя дякувати долі за вдалий «партнерський вибір». Вони свято вірили в її вічний невід’ємний борг перед їхньою родиною.
Адже саме завдяки палаючим почуттям міського хлопця вона стала власницею просторої двокімнатної квартири. Однак слова, що слідували, стали останньою краплею, що переповнила чашу терпіння Люди.
Кинула саркастичну ремарку про готовність носити тазик для омовіння ніг і рішуче попрямувала в спальню. Витягла дорожню сумку і лихоманково почала скидати туди одяг. У той момент її рухала лиш одна мета — втриматися на ногах і не знепритомніти.
Процес зборів раптово перервав з’явився в дверях чоловік, хамськи поцікавившись її планами. Дівчина холодно відрізала, що лишає його на піклування дбайливої матусі. Відтепер саме вона займатиметься пранням, приготуванням їжі і обслуговуванням свого дорослого чада.
Оголосивши про свій відхід і небажання далі терпіти приниження, Люда методично продовжила складати пожитки. Поки Віктор ошелешено переварював почуте, з-за його плеча виглянула обурена родичка. Вона одразу ж вставила свої п’ять копійок у наростаючий конфлікт…
