Знову знайдені родички просиділи на кухні й проговорили весь цей довгий вечір і більшу частину ночі при повному, дивовижному розумінні й тактовній підтримці з боку мудрої прийомної матері цієї чудової дівчини.
Під час цієї відвертої й емоційної бесіди Віра, ковтаючи сльози, нарешті наважилася й розповіла уважно слухаючій її Тетяні про існування у цьому світі ще двох її рідних сестер. Дівчина з теплою, розуміючою усмішкою на обличчі тихо відповіла своїй заплаканій матері, що насправді вона вже дуже давно й у всіх подробицях знає про цей неймовірний факт.
Наступного сонячного ранку в місцевому затишному кафе відбулося неймовірно складне й довгоочікуване знайомство розкаяної жінки з усіма трьома своїми дорослими доньками одночасно. Успішна Ельвіра й прагматична Арина поставилися до раптової появи своєї біологічної матері з певною холодною цікавістю, але абсолютно без будь-яких сильних душевних емоцій чи сліз радості.
Вирощені в повному матеріальному достатку й оточені батьківською любов’ю, дівчата просто не могли до кінця усвідомити й прийняти ті страшні соціальні причини, які штовхнули цю чужу для них жінку на такий відчайдушний і жорстокий крок у її далекій молодості.
На відміну від них, скромна Тетяна, яка виросла в значно тісніших і суворіших умовах багатодітної родини, набагато швидше за інших сестер знайшла спільну духовну мову з раптово з’явленою рідною мамою й невдовзі навіть переїхала жити до неї в її невелику квартиру.
З часом подорослішалі Ельвіра й Арина з почуття обов’язку все ж спробували вибудувати хоч якісь родинні стосунки з хворою Вірою, але теплого й повноцінного сімейного спілкування в них так і не вийшло створити. Через категоричне й різке небажання матері розповідати донькам правду про особу їхнього боягузливого рідного батька їхні й без того рідкісні й натягнуті зустрічі поступово, крок за кроком, зійшли нанівець.
Минув лише один короткий рік після цього вистражданого, але такого холодного возз’єднання, і змучена хворобами Віра тихо пішла з життя у своєму ліжку. Оскільки квартира, яку вона займала, була лише орендованою, Тетяні, осиротілій удруге, довелося терміново збирати свої нечисленні речі й поспіхом шукати собі зовсім нове місце проживання…
