Її змучене тривогою серце відбивало шалений ритм, явно віщуючи неминучу катастрофу, що насувалася. Жінка то і справа схоплювалася з ліжка, вдивляючись у темряву, але дорога залишалася абсолютно безживною. Вона марно намагалася заспокоїти розхитані нерви думками про те, що онука перебуває в безпеці. Однак наростаюче почуття незрозумілої паніки стискало її хворе горло мертвою, сталевою хваткою.
Щойно сіре небо почало світлішати, старенька просто не витримала цих жорстоких душевних тортур. Накинувши на худі плечі стареньку шаль, вона босоніж вискочила на вологу від холодної роси ґрунтову вулицю. Прохолодний ранковий туман щільним шаром лежав на землі, надійно приховуючи обриси сусідніх будинків. Не пам’ятаючи себе від первісного страху, літня жінка буквально бігла в бік будинку сім’ї Соловйових.
Гучний, істеричний стукіт у двері розбудив сонну матір іменинниці, яка з подивом втупилася на непрохану гостю. Заїкаючись від сильного хвилювання, Віра Петрівна судомно запитала про місцезнаходження своєї улюбленої дівчинки. Відповідь ударила її немов потужний електричний розряд, миттєво паралізувавши здатність нормально мислити. З’ясувалося, що Дарина покинула галасливе молодіжне свято ще до настання глибокої півночі.
Світ перед очима старенької стрімко померк, а ватяні ноги зрадницьки підкосилися від жаху. Розбуджена Катя зі сльозами на очах підтвердила слова матері, додавши важливі деталі про подружжя Степанченків. Задихаючись від швидкого бігу, убита горем бабуся прожогом помчала до будинку сплячих молодят. Розгублений Володимир у деталях описав їхню нічну зустріч і передачу супутниці з рук на руки Башликову.
Почувши ім’я цього дивного підлітка, жінка миттєво відчула пронизливий до кісток могильний холод. В її запаленій пам’яті спливли ті моторошні погляди, якими юнак постійно проводжав красиву сусідку. Повернувшись додому, вона застала Ірину, яка щойно прийшла з важкої виснажливої лікарняної зміни. Побачивши зблідле обличчя матері, молода жінка відразу усвідомила весь масштаб біди, що насувалася.
Тремтячими руками вона почала обдзвонювати всіх знайомих, благаючи повідомити хоч якусь інформацію про зниклу дитину. Але на іншому кінці телефонного дроту раз по раз звучали лише холодні, невтішні негативні відповіді. Незабаром на порозі їхнього будинку з’явилася перелякана до смерті місцева сусідка на ім’я Валентина. Заїкаючись, вона з величезними зусиллями розповіла про страшну знахідку біля густих заростей на узбіччі…
