Закон опинився на боці нової господині, і будь-які спроби силового повернення визнали б незаконними. Це усвідомлення надало ситуації відтінок повної безвиході й юридичного тупика для бідної жінки. Люба зрозуміла, що простими методами тут не обійтися і треба шукати витонченіший підхід.
Добросердна сусідка рішуче заявила, що ночувати на сходовому майданчику категорично недопустимо й небезпечно для здоров’я. Вона не могла залишити Тамару Ігорівну в біді, розуміючи, що та може просто не пережити ще одну таку ніч. У цю мить Люба взяла на себе відповідальність за долю зовсім чужої їй людини.
Вона наполегливо запросила постраждалу до себе, пообіцявши тепло, їжу й дах над головою на перший час. Її квартира була невеликою, але в ній панувала атмосфера затишку й щирого людського тепла, якого так бракувало старенькій. Люба діяла за покликом серця, не вагаючись через можливі незручності для себе.
Вона допомогла літній жінці піднятися на затерплі ноги і перенести її скромні речі до своєї оселі. Кожен рух завдавав Тамарі Ігорівні болю, але підтримка сусідки давала їй сили йти далі. Потроху вони дісталися до дверей Люби, залишивши холодний під’їзд і гіркі спогади позаду.
Під час тяжких зборів речей Люба з жахом помітила великі темні гематоми на руках пенсіонерки. Синці чітко виділялися на тонкій, майже прозорій шкірі, свідчачи про недавнє грубе застосування сили. Це відкриття змусило сусіду здригнутися від усвідомлення того, через що довелося пройти цій жінці.
Старенька важко зітхнула і з гіркотою визнала, що то сліди фізичного впливу з боку онуки. Надя не соромилася нічого, намагаючись пришвидшити процес виселення й зламати опір старенької. Ці сліди стали наочним доказом того, що дівчина остаточно втратила людське обличчя.
Люба лише осудливо похитала головою, стримуючи навалу гнівних вигуків, що рвалися з уст. Вона розуміла, що зараз не час для зайвих емоцій, які можуть ще більше травмувати й без того розбиту жінку. Потрібно було зберігати спокій, щоб стати для Тамари Ігорівни надійною опорою.
Вона вирішила не травмувати психіку старенької ще більш різкими словами на адресу її невдалих родичів. Люба перевела розмову на побутові теми, запропонувавши гарячий чай і теплу ванну, щоб відволікти від похмурих думок. Турбота й увага поступово відтаювали зірану душу пенсіонерки.
Того ж вечора небайдужа мешканка пішла на консультацію до досвідченого й грамотного адвоката. Вона розуміла, що лише професіонал зможе знайти легальний спосіб повернути квартиру її законній власниці. Люба була готова витратити свої заощадження, лише б відновити поругану справедливість.
Детально виклавши всі подробиці цієї дикої й бездушної історії, вона з надією запитала про можливість анулювання. Люба чекала, що юрист знайде хоч якусь зачіпку в щільному густому полі юридичних формальностей. Її розповідь була емоційною, але містила всі необхідні факти для професійного аналізу справи.
Особливий акцент Люба зробила на факті застосування фізичного насильства щодо беззахисної літньої жінки. Вона підкреслила, що синці на руках — це не просто сліди сварки, а задокументований факт жорстокого поводження. Для закону такі обставини часто стають вирішальним фактором у цивільних спорах…
