Посунувшись на край сходів, хлопець поглинав частування з такою звіриною жадібністю, яка буває лише в хронічно недоїдаючих підлітків. Він незграбно сутулився, намагаючись прикрити трапезу від сторонніх очей і явно соромлячись свого апетиту. Делікатна жінка відвела погляд, щоб не додавати юнакові дискомфорту в таку інтимну мить. Вона прослизнула всередину храму, однак цього разу зрадила своїй звичній траєкторії руху.
Завмерши за пів кроку від входу, вона обернулася й стала спостерігати за тим, що відбувається надворі, з-під рятівної тіні порталу. Її погляд невідривно стежив за хлопцем, що жував. Попри цілковиту порожнечу на площі, його поведінка виказувала дикий стрес, ніби довкола зібрався натовп зловтішних роззяв.
Мова тіла буквально кричала про внутрішнє напруження: шия була неприродно втягнута в плечі, а спина вигнулася колесом. Раптом вдова помітила, як хлопець різким рухом рукава змахнув вологу спершу з однієї, а потім і з другої щоки. Характерне шморгання носом не залишило сумнівів у природі цього жесту. Хлопчина ковтав сльози відчаю так само, як це роблять глибоко скривджені малі діти.
У грудях літньої жінки зрадливо защеміло від хвилі співчуття, що накотилася. Волога знову підступила до очей, але цього разу джерело цих емоцій лежало зовсім в іншій площині. Якщо ще добу тому вона впивалася власною трагедією, то тепер усе її єство розривалося від жалю до цього самотнього їдця. Навіть із побіжного погляду було зрозуміло, що юнак стежить за собою й намагається виглядати охайно, попри труднощі.
Які біди змусили його так сильно страждати й хто сміє його пригнічувати? До якої міри злиднів треба дійти, щоб розраховувати лише на благодійність місцевого священника? Вчепившись у великий плід обома долонями, він квапливо вгризався в м’якоть, боячись, що здобич можуть будь-якої миті відібрати. Раптом вдова схаменулася, усвідомивши, що під час ранкового походу на ринок її продуктова торбина лишилася майже порожньою.
У глибині сумки сиротливо лежав лише шматок житньо-пшеничного хліба. Більше не було потреби щодня купувати пишну випічку у великих кількостях. Для її скромних потреб цього окрайця з лишком вистачило б на пів тижня. Втім, нинішня ситуація вимагала кардинальної зміни планів, і похід до булочної треба було терміново повторити.
Підкоряючись раптовому пориву, жінка розвернулася й упевнено попрямувала до сходів, де доїдав свій убогий обід юнак. Порівнявшись із ним, вона дістала з надр свого ридикюля свіжу випічку й мовчки простягнула її незнайомцеві. Хлопець скинув голову, явивши повні тривоги й неймовірного подиву зіниці. Глибина цих волошкових очей, що випромінювали непідробну беззахисність, миттю пробила броню її власного горя.
Знітившись, жінка поспішно перевела погляд на простягнутий окраєць. «Не відмовляйся, частування сьогоднішньої випічки, щойно з пекарні. Темні сорти значно краще впливають на травлення, тому я завжди віддаю їм перевагу. Не соромся, пригощайся», — підбадьорювала вона. Її рука наполегливо підсовувала целофанову упаковку з духмяною здобою просто до грудей розгубленого підлітка.
Погляд юнака метнувся до запропонованого дарунка, але в ньому все ще читалася чимала недовіра до чужої щедрості. Його пальці боязко потягнулися назустріч частуванню, ніби остерігаючись підступу. Не даючи йому часу на сумніви, жінка силоміць вклала згорток у його долоню й знову почала перевіряти вміст своєї торбини. Виявивши на самому дні пару завалялих карамельок, вона негайно додала й їх до свого скромного пожертвування…
