Важка зміна у м’ясному відділі супермаркету висмоктала з Ольги всі сили, тому додому вона не йшла, а буквально волочила ноги. Робота м’ясника ніколи не була легкою: увесь день доводилося стояти біля прилавка, обробляти непідйомні туші та безупинно поповнювати спорожнілу вітрину. По дорозі дівчина забігла в продуктовий, машинально кинувши в кошик стандартний набір із хліба, молока та курки на вечерю. Опинившись у рідних стінах, вона без сил упала на стілець, відчуваючи, як від дикої втоми ниє кожна клітинка тіла.

Відпочинок перервав випадковий погляд на переповнене відро для сміття, яке наполегливо вимагало уваги. Зітхнувши від досади та явного небажання знову виходити із затишної квартири, Ольга все ж змусила себе піднятися. Вона підхопила пластикову тару і неохоче поплелася до вуличних контейнерів. Наблизившись до баків, дівчина раптом завмерла: просто на землі сидів неохайний чоловік, від якого неприємно пахло, безнадійно опустивши голову на груди.
У душі миттєво піднялася хвиля щирого обурення, адже в їхньому тихому містечку з населенням трохи більше сорока тисяч чоловік зроду не було маргіналів. Поява такого неприємного персонажа біля власних сміттєвих баків викликала в Ольги гидливе здивування навпіл із негодуванням. Обдарувавши незнайомця суворим поглядом, вона швидко витрусила вміст відра в контейнер. Після цього дівчина резко розвернулася на підборах і поспешила назад додому.
Життя Антона дало глибоку тріщину в тридцять років, коли він назавжди втратив свою обожнювану красуню-дружину Ірину. Їхній щасливий шлюб тривав лише чотири роки, поки раптова і безжальна хвороба не забрала життя молодої жінки.
Ця страшна недуга не залишила їй жодного шансу на порятунок, спалюючи організм із лякаючою швидкістю. Раптове горе настільки підкосило чоловіка, що він просто зламався зсередини і втратив себе.
А ще нещодавно він був ставним красенем і успішним доцентом кафедри хімії та математики у престижному університеті. Антон не мав багатих родичів і пробивав собі шлях до успіху виключно власним розумом і наполегливістю.
Він ріс середньою дитиною в сім’ї простих робітників, де старший брат після школи відразу пішов працювати разом із батьком. Однак самого Антона завжди непереборно тягнуло до точних наук, що в результаті й визначило його подальшу блискучу кар’єру…
