— Без проблем.
У клініку вони повернулися з величезними пакетами. Лікар перехопив їх у коридорі.
— Вчасно приїхали. Пацієнтка прийшла до тями і сильно панікує. Вам варто її заспокоїти. Седативних їй більше не можна, це небезпечно.
Марк у паніці покосився на свою супутницю. Та зберігала крижаний спокій. Чоловік подумки усміхнувся: «Чого я дрейфлю? Ворочаю мільйонними контрактами, а тут злякався розмови з дівчиною?». Секретар миттєво зчитала його емоції.
— Може, зайдемо разом?
— Буду вельми вдячний.
У палаті виявилася перелякана Настя, закутана в лікарняну ковдру. Поруч чергувала медсестра.
— Припиніть істерику. Зараз вам видадуть особисті речі. Але якщо вам дорога дитина, виписка виключена.
Дівчина перевела погляд на гостей.
— Ви мене сюди притягли?
— Це приватний перинатальний центр. Тут вам нічого не загрожує.
— Віддайте моє лахміття.
Чоловік поставив на підлогу баул з покупками.
— Тут усе необхідне для комфортного перебування. Не шукайте підвоху, я справді хочу допомогти.
— Заради чого?
Як їй все пояснити? Що він її біологічний батько? Так він і сам у цьому сумнівався. Від ніякової паузи його врятував дзвінок мобільного.
— Секунду.
Дзвонив безпекар.
— Шефе, де вас носить? Є термінова інфа.
— Я в клініці. Зможеш підскочити?
— Буду через три хвилини.
Марк вибачливо подивився на дівчину.
— Мені потрібно вийти.
Помічниця непомітно штовхнула його в бік.
— Йдіть, а ми тут поки розберемо обновки, приймемо душ і приведемо себе в порядок.
Він кулею вилетів за двері. «Цій жінці потрібно виписати річну премію», — подумав він. Її професіоналізм ідеально доповнювався неймовірною людяністю. Гліб чекав на нього на вулиці.
— Шефе, буду коротким. Ви стали батьком багато років тому.
Бізнесмен важко осів на лавку.
— Це я вже вирахував. Давай інші подробиці.
— Суть у наступному. Ваш шлюб розпався не за її бажанням. Цей Шкулєв якось дізнався про дитину і поставив ультиматум: якщо вона не повернеться в стійло, він знищить плід.
З огляду на його тодішній вплив, загроза була більш ніж реальною.
— Так, зв’язки у нього були шалені.
Марк із силою потер скроні. Як він сам не здогадався? Не могла Ліка зрадити їхнє кохання заради шмоток. Що це було — зачеплене его чи тваринний страх перед тираном?
— Коротше, після пологів Анжеліка спланувала втечу. Назад до вас. Вона усвідомлювала, що просто так її не випустять. Колишній чоловік остаточно з’їхав з глузду на ґрунті ревнощів. Вона під покровом ночі віднесла немовля садівниці.
Баба мала ховати дівчинку до моменту, поки мати не дістанеться безпечного місця. Справа в тому, що Ліка не була впевнена в успіху втечі. За словами тієї баби, ваша дружина хотіла розповісти вам усю правду, щоб ви викрали доньку, а сама планувала переховуватися. Або повернутися, коли пристрасті вляжуться.
До речі, вона переконана, що аварію підлаштували люди Шкулєва. Дівчина була зовсім недосвідченим водієм.
— Боже… а що було з дитиною?
— До п’яти років вона жила у садівниці. Потім баба захворіла, хтось із добрих сусідів стуканув в опіку, і дівчинку вилучили.
Старенька регулярно відвідувала її в притулку. Саме вона розкрила дівчині всю правду. Розповіла, де похована мати і що в цьому місті може жити рідний батько. Але це було давно. Останній рік дівчина значилася в бігах.
— Вона лежить у цій клініці.
У Гліба відвисла щелепа.
— У сенсі? Прямо тут?
— Так… Я натрапив на неї біля пам’ятника. Одразу не зметикував, сам розумієш. А коли побачив її вдруге на могилі Ліки, пазл склався. Копія матері. А потім… Коротше, привіз її сюди з нападом, побачив паспорт і склав два і два.
— Які подальші розпорядження?
