Я кивнув, визнаючи, що така байдужість звіра виглядає вкрай дивно й нетипово. Якби розумний вовк відчував реальну загрозу від переслідувачів, він би вже давно гарчав і намагався дістати їх крізь скло. Але весь його інстинктивний фокус був спрямований тільки вперед, до того місця, куди ми зараз прямували.
Що ж такого страшного він там учув, ледь чутно прошепотів я в холодну порожнечу салону. Це моторошне запитання так і лишилося висіти в повітрі без відповіді, а водій лише ще сильніше стиснув потерте кермо. Переслідувач позаду не відставав ні на метр, і його жовті фари горіли в мороці, мов очі злого хижака.
Тим часом снігова буря тільки посилювалася, і видимість на вузькій дорозі впала майже до нульової позначки. Старі двірники з гидким скрипом розмазували налиплий сніг по заледенілому лобовому склу машини. Нарешті попереду крізь заметіль показалися рідкі й тьмяні вогники занедбаної сільської околиці.
Моє скромне житло стояло на самому відлюдді, а відразу за ветхим парканом починалося пусте поле й густий ліс. Ну от ми й приїхали, похмуро кивнув мій друг, паркуючи старий фургон просто біля знайомої перекошеної хвіртки. Ділянка виглядала зовсім занедбаною, а вікна будинку зяяли моторошною непривітною чорнотою.
Однак просто біля воріт нахабно стояв величезний чорний позашляховик, чиї номери були спеціально заліплені товстим шаром бруду. Отже, наш дорогий Денис уже чекає на нас усередині, приречено видихнув я, дивлячись на машину зрадника. І, судячи з усього, він приїхав сюди далеко не сам, багатозначно додав старий солдат.
У цю мить крізь пильну фіранку темного вікна виразно майнула чиясь велика чоловіча тінь. А за секунду поруч із нею з’явилася ще одна, підтверджуючи наші найгірші побоювання. Усередині засідки на нас чекали щонайменше двоє кремезних і, найімовірніше, озброєних людей.
Ще не пізно розвернути оглоблі й дати по газах, тихо запропонував водій, оцінюючи обстановку. Я знову перевів погляд на свого вірного вовка, який мовчки й напружено свердлив поглядом замкнені вхідні двері. Звір не гарчав і не скавулів, але в його позі читалася абсолютна готовність прийняти бій.
Він усім своїм виглядом показував, що готовий іти до самого кінця, захищаючи свого старого господаря. Якщо вже мій кудлатий друг готовий до сутички, то й я відступати не маю наміру, твердо вирішив я. Глуши мотор, будемо заходити всередину й говорити з цими непроханими гостями віч-на-віч.
Ветеран тяжко зітхнув і звичним рухом дістав з-під свого сидіння стару двостволку. Він швидко перевірив наявність важких набоїв із великою картеччю й засунув зброю під теплий кожух. Якщо запахне смаженим, я вас обох надійно прикрию, похмуро пообіцяв мій вірний товариш.
Наш всюдихід плавно підкотив просто впритул до чорного джипа й остаточно заглух у морозній тиші. Тепер надворі було чути лише тужливе виття заметілі та жалібний скрип промерзлих старих дерев. Я розчинив скрипучі дверцята й сміливо ступив в обпікаючий обличчя колючий сніговий буран.
Грім слухняно вистрибнув слідом і відразу ж опустив свій чутливий мокрий ніс до холодної землі. Звір почав діловито обнюхувати витоптаний сніг біля хвіртки, і його пухнастий хвіст нервово напружився. А пухнасті вуха щільно притислися до голови, що в хижаків завжди означає крайній ступінь зосередженості.
Що ти там таке вчув, неголосно спитав я, але мій охоронець проігнорував це запитання. Він повільно пішов уздовж хлипкого дерев’яного паркану, методично читаючи невидимі чужі сліди на снігу. Раптом вовк зупинився в одному місці й почав активно шкребти лапою мерзлу кірку насту.
Під змітеним снігом оголилася чорна земля з чіткими відбитками свіжих чоловічих черевиків. Хтось зовсім недавно ретельно обстежив увесь периметр моєї ділянки, явно вишукуючи зручні шляхи для непомітного підходу. Підійди-но сюди, Колю, і подивися на ці цікаві сліди, тихо покликав я свого озброєного напарника.
Колишній солдат підійшов ближче, присів навпочіпки й професійно оцінив залишені відбитки взуття. Його суворе обличчя стало ще похмурішим, коли він зробив свої невтішні висновки. Тут працювали справжні професіонали, Семеничу, констатував він очевидний факт…
