Він віртуозно й артистично симулює хворобу, продажна клініка щедро видає фіктивні документи, а ошукана страхова слухняно платить мільйони. А отримані величезні, брудні гроші ці двоє таємних коханців спокійно й безкарно ділять між собою за спиною в усіх, включно з літнім співмешканцем. «Але як же так, адже цей старий Пашков — її офіційний цивільний чоловік, невже він нічого не підозрює?» — не розуміла Лена.
«Пашкову вже перевалило за шістдесят два роки, дитино, а хитрій і молодій Крістіні всього двадцять п’ять, от вона його й використовує втемну», — всміхнулася слідча. «Зв’язок між твоїм Олегом і цією розважливою Крістіною набагато глибший, ніж просто ділові стосунки звичайного пацієнта й рядової адміністраторки». Картина злочину ставала дедалі яснішою, цинічнішою й відверто огидною у своїй ретельно продуманій, холодній жорстокості.
Олег був не просто жалюгідним домашнім брехуном, він виявився активною й важливою частиною справжньої, добре організованої злочинної групи. «Що ж нам тепер робити з усім цим неймовірним обсягом інформації?» — спитала Лена, морально готова до рішучих і жорстких дій. «Нам терміново потрібні залізобетонні, речові документи: банківські транзакції, секретні рахунки, відверте ділове листування», — пояснила Тамара Василівна.
«Треба знайти щось таке, що надійно зв’яже всіх трьох фігурантів і чітко покаже слідчим увесь грошовий слід від страхової до їхніх кишень». «Як же я зможу отримати доступ до таких секретних і добре охоронюваних даних?» — розгубилася недосвідчена в таких тонких кримінальних справах жінка. «Є один дуже ризикований і небезпечний спосіб, але іншого виходу в нас просто немає», — задумливо й серйозно промовила досвідчена сусідка.
«Коли він наступного разу таємно піде вночі до своєї коханки, ти маєш дуже ретельно обшукати всі його особисті речі й схованки. Люди, які професійно займаються такими брудними й прибутковими справами, завжди дбайливо зберігають компромат на чорний день для шантажу спільників», — додала вона. Лена мовчки кивнула головою, відчуваючи, як липкий, холодний страх відчайдушно бореться в ній зі сталевою рішучістю довести справу до кінця.
Але вона вже надто багато вистраждала за ці нескінченні місяці, щоб боягузливо й жалюгідно відступати наприкінці цього важкого шляху. Тієї ж самої ночі цілком упевнений у своїй безкарності Олег знову тихо пішов на таємне побачення зі своєю молодою спільницею. Лена звично прикинулася міцно сплячою, дочекалася тихого клацання замка вхідних дверей і дослухалася до кроків, що стихали в темному під’їзді.
А потім вона безшумно встала з ліжка й прокралася в порожню, просякнуту ненависними їй ліками спальню чоловіка-ошуканця. Під його матрацом, як вона логічно й очікувала, одразу ж знайшовся той самий секретний другий мобільний телефон для зв’язку з Крістіною. Олег поспіхом забув його забрати або був надто нахабно самовпевнений, думаючи, що забита дружина ніколи не наважиться шпигувати за ним.
Лена взяла телефон дрібно тремтячими руками, але яскраво сяючий екран зрадницьки зажадав ввести складний цифровий пароль для розблокування. Вона судомно спробувала ввести дату народження Олега, потім дату народження Мишка, але жоден із цих варіантів не підійшов. Тоді за якимось дивним, раптовим наїттям вона ввела точну дату тієї самої вигаданої виробничої травми, з якої почався цей кошмар.
Екран телефона радісно блимнув і миттю розблокувався, відкривши їй повний доступ до всіх брудних таємниць цієї парочки. Лена почала швидко й бридливо гортати відверті повідомлення, цинічні дзвінки й мерзотні фотографії, відчуваючи сильну нудоту, що підступала до горла. Коханці в листуванні цілком відкрито обговорювали вкрадені гроші, злочинні схеми клініки й детальні плани своєї спільної втечі.
«Ще три місяці, Заю, і ми зможемо остаточно згортатися, вкрадених грошей нам із лишком вистачить на безбідне життя», — писав самовдоволений Олег. «А що ти робитимеш зі своєю надокучливою Елькою, вона не здійме галас у поліції?» — діловито питала його розважлива коханка. «Та кому взагалі потрібна ця тупа, забита квочка; скажу їй, що їду на експериментальне лікування за кордон, вона поплаче й заспокоїться».
«Вона ж мене сліпо й віддано кохає, дурепа наївна», — вихвалявся перед своєю молодою спільницею підлий і самовпевнений ошуканець. У Лени від цих жорстоких, неймовірно цинічних і принизливих слів нестерпно затремтіли руки, що стискали телефон. Вона знайшла цілу галерею яскравих фотографій, де здоровий і квітучий Олег весело катався на водних лижах разом із регочучою Крістіною.
Це було знято на дорогому курорті саме в тому місяці, коли він нібито шляхетно відпустив утомлену Лену на вихідні провідати матір. Лена методично й швидко зробила десятки скриншотів усього цього злочинного листування й компрометувальних фотографій із відпочинку. Вона надійно переслала все це багатство на свій особистий телефон і додатково зберегла в захищеному хмарному сховищі.
Потім вона акуратно, намагаючись не залишити відбитків, поклала телефон назад під матрац і взялася ретельно обшукувати платтяну шафу. У глибокій кишені його теплої зимової куртки знайшлася товста пачка великих купюр і банківська картка, оформлена на чуже ім’я. Там же лежала свіжа, акуратно складена квитанція про оплату тривалої оренди розкішної квартири в іншому, дуже далекому місті…
