— Ігорчику, пробач заради бога за пізній дзвінок, але я, здається, народжую! Що робити? Мені до смерті страшно!
Офіцер миттю ввімкнув командний голос:
— Відставити паніку! Я вже викликаю швидку допомогу й мчу до тебе. Пакуй сумки. Усе мине чудово, я ж із тобою!
І від цих упевнених слів дівчині справді стало значно легше дихати…
Ігор нервово міряв кроками лікарняний коридор, знемагаючи від невідомості, але минуло понад дві години, а новин усе не було. Нарешті двері відчинилися, і до нього підбігла схвильована чергова медсестра:
— Ви чоловік громадянки Кузнецової?
Ігор випалив на одному подиху:
— Так точно! Що з нею сталося?
Дівчина в білому халаті заторохтіла:
— Дитина виявилася надто великою, плюс неправильне передлежання. Довелося терміново проводити хірургічне втручання. Породілля втратила критичну кількість крові й зараз у палаті інтенсивної терапії. Потрібне негайне переливання. Назвіть вашу групу!
Переляканий чоловік відрапортував:
— Друга позитивна!
Медсестра з полегшенням видихнула:
— Ідеально! Збіг стовідсотковий. Ви згодні стати донором для порятунку вашої дружини?
Ігор обурився самою постановкою питання:
— Про що ви взагалі питаєте? Звісно, готовий! Зробіть усе можливе, тільки врятуйте її…
Оля прийшла до тями в стерильній палаті реанімації. Спроба підвестися озвалася гострим, прострілюючим болем у ділянці живота, від якого вона мимоволі скрикнула. Поруч одразу ж опинилася доглядальниця:
— Лежіть спокійно, вам категорично заборонені різкі рухи! Можете пошкодити свіжі шви.
Оля обвела палату божевільним поглядом і, не побачивши поруч колиски, в істериці закричала:
— Що сталося? Де мій хлопчик? Чому він не зі мною? З ним усе гаразд?!
Медпрацівниця поспішила заспокоїти молоду матір:
— Відставити паніку! У вас народився чудовий хлопчик, справжній богатир — понад чотири кілограми.
— Ситуація вийшла з-під контролю, довелося оперувати, а ваш чоловік не замислюючись віддав свою кров, по суті витягнувши вас обох із того світу, — пояснила доглядальниця. — Зараз загроза минула, набирайтеся сил, усе буде добре.
Оля лежала в цілковитому шоці. Оце так поворот долі. Поліцейський пожертвував собою заради її порятунку без найменших вагань. Отже, його почуття справді справжні?
Її серце переповнювала безмежна вдячність. І все ж, дивлячись у стелю, вона подумки зверталася до минулого:
