— Що ж я наробила? Що ж я наробила?
Але ці сльози не зворушили Наталю. Усе ще притискаючи доньку до себе, ніби боячись, що все виявиться сном, вона твердо сказала:
— Інго Вікторівно, вам час додому. І, будь ласка, позбавте нас із донькою від ваших візитів у майбутньому.
Жінка втомлено підвелася. Наталя відзначила, що за цю добу вона постаріла років на десять. Свекруха взяла сумку й попрямувала до дверей. Потім вона озирнулася й сказала:
— Завтра я займуся документами й привезу свідоцтво про народження. Але мені знадобиться довідка, яку ти знайшла, і паспорт.
Наталя мовчки простягнула документи.
— Привозити не треба. Надішліть кур’єром.
Едуард увесь цей час не наважувався пройти до кімнати. Після відходу матері в нього з’явилася надія, що Наталя його пробачить і вони залишаться родиною. Однак вона спокійно посадила доньку в манеж і обернулася.
— Ти теж можеш уже йти. Твої речі я зберу завтра. Увечері зможеш їх забрати. А зараз іди. Нам із донькою треба побути наодинці.
Відчувши, що сперечатися цієї миті не варто, Едуард, опустивши плечі, від чого ніби став нижчим на зріст, попрямував до дверей.
— Наталю, ми ж завтра поговоримо з тобою? — з благанням у голосі спитав він.
— Про що? Ти свій вибір зробив, коли відмовився від доньки. Ми його оскаржувати не будемо.
За місяць Наталя вже не могла уявити, як раніше жила без свого зеленоокого дива. Кожну хвилину вона з радістю віддавала доньці, намагаючись надолужити втрачене. Едик усе ще намагався налагодити стосунки, і іноді серце Наталі відгукувалося на його прохання. Але голос розуму відразу нагадував: той, хто зрадив одного разу, зраджуватиме завжди.
Одного разу, коли весна, омивши вулиці проливними дощами й відгримівши розкотистими травневими грозами, поступилася місцем лагідному початку літа, Наталя гуляла з донькою у сквері. Таміла весело щось говорила відомою лише їй мовою й захоплено плескала в долоні, побачивши голубів, що злітали, або дітей, які гралися. Мати щасливо усміхалася. Несподівано за спиною вона почула знайомий голос:
— Красуне, не поспішай, дай мені подивитися на мою тезку. Адже ти її Тамілою назвала?
