— Він його відчуває. Він знає, що він тут.
На кілька дорогоцінних хвилин час ніби зупинився. Маленька ручка Іллі все ще плуталася в шерсті Макса, а на його обличчі виднілася та слабка, умиротворена посмішка…
Його мати схилилася над ними обома, шепочучи крізь сльози:
— Він чекав на тебе, Максе. Він тримався заради тебе.
А Макс нахилився ще ближче, ніжно притискаючись носом до блідої щоки Іллі. Він дихав тихо, майже по-батьківськи, ніби ділячись із ним власною силою.
За мить рівний писк монітора знову затих. Його змінив один довгий, безперервний гудок, що заповнив тишу. Іллі не стало.
Макс залишався абсолютно нерухомим. Він не відсторонився. Він просто дивився на маленьке, умиротворене личко востаннє.
Потім він опустив голову і видав глибокий, тремтячий звук. Скорботне зітхання, здавалося, йшло із самої глибини його душі. Цей звук ніхто в тій кімнаті ніколи не забуде.
Коли медсестра, нарешті, обережно повела його до дверей, Макс завмер на порозі. Він обернувся, щоб кинути останній погляд, і гавкнув. Лише один раз. Тихий, поодинокий гавкіт, який сказав усе. Фінальне «прощавай».
Те відео, зняте однією з медсестер, потрапило в інтернет і за лічені дні облетіло весь світ. Його подивилися мільйони; тисячі плакали. Досвідчені ведучі новин не могли стримати емоцій у прямому ефірі, називаючи це одним із найзворушливіших моментів, які вони коли-небудь бачили…
Коментування закрито.