Знову невизначений жест плечима з боку благовірного. У Марини засвербіли руки запустити в нього порожньою винною пляшкою. «Здається мені, у батька серйозні фінансові пробоїни, інакше він би й близько до нас не підійшов», — філософськи зауважив Єгор. «Дзвінок із натяком на постій — вірна ознака того, що справи його кепські».
«Блиск! Тільки другого нахлібника мені не вистачало!» — в серцях гаркнула Марина й тут же перелякано прикусила язика, чекаючи скандалу. Але чоловік лише меланхолійно зробив ковток рубінової рідини. «Піду пройдуся з Чаком», — кинув він, цілковито ігноруючи емоційний випад дружини. Заодно додав, що готувати тепер доведеться в промислових масштабах.
Залишившись на самоті, Марина кипіла від злості. У їхньому домі, де й так жили двоє чужих людей, третій був абсолютно зайвим. Дорослий чоловік за п’ятдесят зі своїми примхами й усталеними звичками втискався в її й без того некомфортне життя. Але права голосу вона не мала — іпотеку вони платили навпіл, і доводилося миритися з правилами гри.
Коли в гості навідувалася матір Марини, Єгор скреготів зубами, але терпів її товариство кілька днів. Тепер же наставала черга невістки проявляти дива гостинності на невідомий строк. Увесь суботній день був присвячений генеральному прибиранню. Звичка тримати марку перед чужими людьми змушувала Марину вичищати кожен куток до стерильного блиску.
«Ну що, передчуваєш повернення в подружнє ложе?» — підколов чоловік, з усмішкою спостерігаючи за її битвою з пилом під комодом. Дівчина обдарувала його крижаним поглядом. «Можна подумати, ти залишив мені вибір». Вона єхидно запропонувала купити похідну розкладачку й розмістити шановного родича на кухні.
Кинувши вологу ганчірку в таз, Марина випросталася. «Ідеальний розклад — якщо на цій розкладачці спатимеш ти, а гостей ми приймемо по-людськи». Усмішка миттю стерлася з обличчя програміста. Він ущільну наблизився до дружини, простягнувши руку.
Вона підвелася з колін і подивилася йому просто в очі. «Отже, мене на виселки, а татусеві королівські почесті?» — «Саме так», — твердо відкарбувала Марина. Несподівано Єгор притяг її до себе й уп’явся в губи жадібним поцілунком.
Подібної пристрасті між ними не спалахувало дуже давно, навіть у рідкісні миті інтимної близькості. Ошелешена таким натиском, дівчина піддалася моменту й обвила руками його шию. Вона дозволила повести себе до дивана, зовсім забувши про недомиту підлогу. Раптовий гуркіт і лайка чоловіка миттю зруйнували магію.
Єгор примудрився знести ногою відро з брудною мильною водою, щедро заливши всю підлогу у вітальні. Романтичний флер розвіявся, поступившись місцем пекучій люті. Перед внутрішнім зором Марини вкотре замаячив бланк свідоцтва про розлучення. Ця картинка спливала в її підсвідомості щоразу, коли витівки чоловіка переходили межу.
«Малятко, я зараз усе витру», — винувато забурмотів чоловік. Але вона мовчки відштовхнула його, схопила ганчірку й заходилася гарячково ліквідовувати наслідки потопу. Того ж вечора прогулянка з псом дісталася завиненому Єгору, а Марина заспокоювала нерви вином, що раптом матеріалізувалося в холодильнику. Вона точно знала, що не купувала його, а отже, це був хитрий хід чоловіка як вибачення.
Він чудово знав, що кілька келихів роблять дружину значно поступливішою й добрішою. Завтрашній день обіцяв зустріч зі свекром, і ця думка висіла над Мариною дамокловим мечем. Єгор укотре виявив свою безхребетність, не зумівши відмовити батькові в нічлігу. Марині ж належало начепити чергову усмішку й зображати привітну господиню.
Зрештою, ніхто не тягнув її під вінець силоміць, тож скаржитися на свій вибір було нерозумно. «Коли прибуває його потяг?» — нервово поцікавилася вона раннього недільного ранку. Стрілки годинника ледь перевалили за десяту, але Марина не склепила очей із шостої ранку, виснажуючи себе тривожними думками. Подібний мандраж вона відчувала лише в глибокому дитинстві перед візитом до поліклініки.
«Без поняття, потяг прибуває об одинадцятій. Чого ти так підскочила? Раніше полудня він точно не намалюється», — буркнув чоловік. Зізнаватися у своїх страхах перед зустріччю зі свекром вона не збиралася. Накопичена за робочий тиждень утома й безсонна ніч зробили своє…
