Молоді люди були тут уперше, і їм дуже сподобалася затишна атмосфера в інтер’єрі закладу. Після випитого вина їм захотілося змінити обстановку, і вони вирушили гуляти на набережну. За прогулянками закохані не помітили, як настав вечір, і Аня вже було зібралася додому, аж раптом Макс зробив пропозицію.
«А ходімо в клуб, не хочу розлучатися з тобою ні на хвилину». «У такому разі ми можемо знайти спокійніше й менш людне місце», — сказала Аня, притискаючись до Макса. «Це потім, а зараз дозволь запросити тебе до найкращого нічного клубу на набережній — “Шторм”».
Подібно до конферансьє, який оголошує номер у цирку, Макс указав обома руками на диско-клуб «Шторм», що стояв навпроти молодої пари. «У чому річ, ти ж любиш клуби?» — Макс із подивом дивився на Аню. «Так, але не сьогодні», — зам’ялася дівчина, додавши, що раз він наполягає, значить, вони підуть.
Атмосфера в клубі була, як завжди, заряджальною. Макс і Аня не були великими любителями галасливих вечірок, але сьогодні в молодих людях грав адреналін, тому вони віддавали всю свою енергію танцям. Раніше вони час від часу відвідували клуби, але в складі великих компаній по шість-вісім осіб.
А ось удвох вирвалися потанцювати вперше. Усе йшло добре, доки на обрії не з’явився добряче напідпитку молодий хлопець із доволі нахабним обличчям. Він був добре вдягнений: модні штани, дорога сорочка, начищені до блиску туфлі.
Цей момент Макс оцінив одразу. Хлопця не можна було не помітити, адже він стояв біля барної стійки навпроти танцюючих Макса й Ані та буквально пропалював дівчину очима. Макс помітив цей погляд і почав пильно дивитися в очі незнайомцеві.
Той невдовзі помітив увагу у відповідь з боку хлопця й злобно вишкірився, показавши Максові непристойний жест. Той, імовірно, не стерпів би, але розумів, що сьогодні в клубі він один і невідомо, хто стоїть за спиною цього юного нахаби. Макс вирішив проковтнути образу й не псувати свято собі та своїй дівчині.
Але нахабний відвідувач клубу, схоже, не збирався заспокоюватися. Для початку він пересів ближче до місця, де танцювали молоді люди. Побачивши це, Макс відвів Анютку вглиб танцполу, але невдовзі виявив, що настирливий незнайомець теж виплив туди й почав витанцьовувати розмашистими рухами, зачіпаючи людей.
Поступово він пробирався ближче до пари й виробляв свою подобу танцю просто за спиною Ані, раз у раз зачіпаючи її. Раптом у Макса задзвонив телефон. Він дістав із кишені трубку й побачив на екрані напис «Мама».
Зараз був зовсім невідповідний час для розмов, тому Макс відхилив виклик. Однак мама зателефонувала знову. Тоді Макс озирнувся довкола, шукаючи місце не таке гучне, але швидко зрозумів, що для нормальної розмови йому доведеться вийти надвір.
Тут він повернувся до Анютки й побачив вкрай неприємну картину. Нахабний хлопець обхопив руками його дівчину ззаду й намагався торкнутися губами її шиї. Аня кричала й виривалася, але не могла вивільнитися з цупких обіймів нахабного молодика.
Макс негайно втрутився. Він схопив кривдника своєї дівчини за комір сорочки ззаду й повів його до виходу з танцполу. Збоку здавалося, що хлопець несе до вхідних дверей щойно напаскудивше кошеня і готується дати йому доброго копняка, щойно обидва опиняться на ґанку.
Так і сталося: щойно обидва опинилися надворі, Макс відважив нахабному незнайомцеві добрячого копняка. Незнайомець повалився на землю, корчачись від болю й голосно обурюючись. Охорона, що підоспіла, поспішила відвести Макса.
Вони розуміли, хто першим спровокував цей конфлікт, але, попри це, вважали за потрібне попередити хлопця. «Слухай, друже, йшли б ви зі своєю панянкою додому? Не подобається мені цей тип, уже надто він нахабний, ідіть по-доброму»…
