Цю пісню критики й слухачі називали не інакше як золотим шлягером кримінального шансону. Сам же Сєвєр уперше почув присвячену йому композицію під час злодійської сходки. Цей масштабний захід був організований з нагоди його чергового виходу на довгоочікувану волю.
До речі, сам Сєвєр теж захоплювався творчістю і регулярно писав вірші. Він щиро любив жанр шансону й багато своїх літературних творів передав Кругу. Співак, своєю чергою, професійно поклав ці тексти на музику.
Олександр був абсолютно певен, що Михайло зможе грамотно популяризувати тюремну лірику в суспільстві. Найбільшу популярність у народі здобула пісня «Осінній дощ», написана саме на слова Сєвєрова. Вона зворушливо розповідає про те, як до старенької матері повернувся син після довгої відсидки у в’язниці.
Якщо уважно подивитися на вірші, написані Олександром, можна подумати, що він просто закоханий романтик. Ці сентиментальні рядки зовсім не відповідають його жорсткому статусу в безжальному злодійському світі. На жаль, творчий союз обірвався, коли Круга трагічно вбили 2002 року.
Тоді поповзли чутки, що Сєвєр і Круг серйозно посварилися через гроші. Подейкували, що популярного шансоньє замовили кілерам саме через цю гучну сварку. Нібито артист заборгував авторитету велику суму грошей, але принципово не збирався їх віддавати.
Однак офіційне розслідування вбивства переконливо показало, що Сєвєр тут абсолютно ні до чого. Замовником злочину виявився Олександр Костенко на прізвисько Лом, давній суперник Сєвєра. Його дуже дратувала міцна дружба відомого шансоньє і головного смотрящого міста.
Лом цинічно стверджував, що просто хотів пограбувати багатий дім Круга. Він розраховував, що співак потім неодмінно звернеться по допомогу в пошуку злодіїв саме до нього. Злочинець думав, що нікого того фатального дня в особняку немає.
Але виявилося, що Круг і його родина мирно перебували вдома. У результаті сталося те непоправне, що зрештою й сталося. Круг героїчно загинув, захищаючи свою сім’ю від озброєних бандитів.
Сєвєров потім неодноразово говорив, що його до глибини душі вразила смерть Михайла. Він називав цю жахливу подію безглуздою й украй трагічною випадковістю. Олександр цілих двадцять років вважався коронованим злодієм і одноосібно завідував усім криміналом свого регіону…
