Дим був ледь помітною, тонкою напівпрозорою цівкою, майже невидимою на тлі свинцевого неба. Це зовсім не було схоже на ті густі, чорні стовпи, які безперервно валили з труб великих будинків поселення, що спалювали тонни палива. Рухомий сильною цікавістю, він обережно підійшов до перекошених дерев’яних дверей і тихо постукав. Олена відкрила засув, і щільна хвиля неймовірно теплого повітря миттєво хлинула назовні, обдавши його обличчя жаром. Хлопець застиг з відкритим від подиву ротом і розгублено запитав, як таке взагалі можливо.
Він вражено зазначив, що тут всередині набагато тепліше, ніж у їхньому величезному особняку з дорогущим сучасним котлом. Олена лише злегка усміхнулася куточками губ і абсолютно спокійно відповіла, що земля служить кращою піччю, ніж будь-який метал. Вона популярно пояснила, що його потужний котел гріє тільки повітря, яке дуже швидко вилітає при найменшому протязі. Її ж скромне вогнище нагріває саму землю, а земля вже нікуди не дінеться з цього щільного укриття. Юнак поспішив повернутися додому по морозу і в фарбах розповів про все побачене батькові.
Тарас Кравченко категорично і навідріз не повірив фантастичній розповіді власного сина. Він авторитетно заявив, що хлопчик сильно перебільшує, піддавшись першим враженням. Чоловік переконав себе, що Олена напевно розпалила величезне багаття прямо перед його приходом, щоб просто пустити пил в очі. Він був абсолютно впевнений, що фізично неможливо перебувати в комфортному теплі, сидячи в сирій ямі посеред мерзлого степу. З точки зору законів термодинаміки, які він знав поверхово, це здавалося йому повним абсурдом.
Але наступного тижня, проїжджаючи повз ділянку дівчини по дорозі в районний центр, він теж звернув увагу на цю деталь. Він на власні очі побачив цю стабільну, ледь помітну цівку диму і раптово відчув пекучу цікавість. Це почуття було густо змішане з чимось дуже схожим на глибоку особисту образу і зачеплене его. Тарас витратив мільйони гривень на свій ідеальний будинок і суворо дотримувався всіх порад найдосвідченіших дипломованих інженерів. Він робив абсолютно все правильно і виключно за найсучаснішими будівельними технологіями.
І незважаючи на всі ці колосальні вкладення, його сім’я вранці щулилася від прохолоди, поки система опалення прогрівала кімнати. А ця дівчина, яку він презирливо вважав недалекою обірванкою, що живе немов дикий звір у примітивній норі, почувалася абсолютно затишно. У військового Осадчого з цього приводу дуже швидко з’явилася своя, псевдонаукова і складна теорія. Він упевнено розповідав сусідам, що Олена, мабуть, використовує спеціальні висококалорійні паливні брикети. У його фантазіях саме це давало такий екстремальний жар, здатний прогріти землянку.
Або, можливо, вона випадково натрапила на неглибокі поклади кам’яного вугілля прямо під час копання свого розкопу. У його стрункій картині світу обов’язково мало існувати раціональне і логічне пояснення цьому феномену. Він свято вірив, що товсті енциклопедії з виживання просто не могли так жорстоко і безглуздо помилятися. Перевірені дорогі методи не могли бути так легко перевершені примітивними вигадками неосвіченої дівчини-підлітка. Справжній грудень прийшов зі шквальними вітрами, від яких моментально сльозилися очі і німіло обличчя.
Ударив такий сильний мороз, що повітря, яке видихалося, зі дзвоном перетворювалося на крижані кристали прямо на льоту. У наспіх сколочених і неопалюваних сараях поселення почали масово гинути домашні тварини. Спочатку замерзли найстаріші кури, не витримавши нічного падіння температури. Потім запалення легенів забрало кілька поросят, незважаючи на всі спроби господарів їх утеплити. Худоба перелякано збивалася в щільні купи у своїх загонах, але навіть там молодняк не переживав найсуворіших ночей.
Тарас Кравченко у повному відчаї почав пиляти дерев’яні перекладини свого гарного паркану. Йому потрібно було хоч чимось годувати ненаситний котел, щоб не дати системі опалення замерзнути. Заготовлених дров і брикетів катастрофічно не вистачало на такі затяжні та суворі морози. Він критично недооцінив, скільки саме теплової енергії знадобиться для обігріву такої значної житлової площі. Його дружина тепер постійно кашляла від їдкого диму, який заповнював кімнати через погану тягу.
Це відбувалося щоразу, коли шквальний вітер різко змінював свій напрямок і задував у трубу. Діти лягали спати повністю одягненими у вуличні речі, натягуючи на себе всі важкі ковдри. Вони використовували зимові куртки і спальники, які тільки можна було знайти у містких шафах. І незважаючи на всю цю багатошарову броню, вони все одно прокидалися посеред нічної пори з онімілими від холоду пальцями на ногах. Осадчий на той час замазав уже майже всі видимі щілини у своєму модному зрубі сумішшю будівельної піни…
