— Наша фірма зняла для вас двокімнатну квартиру, щоб було куди поселити няню, якщо вам знадобиться цілодобова допомога.
Варя знову злякалася:
— Цілодобова? О Господи, це що ж, мені тепер цілодобово бути на роботі і додому не повертатися?
Андрій Ілліч знову посміхнувся. Йому подобалася ця дівчина. Вона сама не знає своїх сил, хоча може і гори звернути. А спочатку так кумедно лякається, що це мимоволі викликає посмішку.
Ось, приїхала з якоїсь Тмутаракані в місто, без будь-чиєї допомоги влаштувалася тут, працює на двох роботах. Та ще й у такій складній індустрії, як 3D-моделювання. У неї за пів року такий прогрес, що вона від стажера вже вийшла на просунутий рівень.
Іншим потрібно як мінімум пару років, а то й три, щоб до цього дорости. Більшість замовників зазвичай не розуміють, як сформулювати завдання. А Варя на мітингах толково підказує команді, що саме хочуть клієнти.
І потім візуалізує це в 3D-версії, а аніматори оживляють її моделі. Вона вже навіть стала підказувати тімліду, як оптимізувати виконання командних завдань по проєкту. Хоча у того досвід незрівнянно більший, ніж у неї.
Ні, вона для їхньої фірми просто знахідка. Андрій Ілліч усе це ще раз зважив і заявив:
— Ви впораєтеся, Варваро. Я у вас упевнений. Ми з колегами впевнені.
Він озирнувся на присутніх за підтвердженням своїх слів, і ті закивали на знак згоди.
— Спочатку, поки не налагодьте роботу над проєктом (а я впевнений, що налагодьте), може, і доведеться затримуватися. Але з вашими талантами це не триватиме довго. За моїми підрахунками, ви повинні вже через місяць-другий відрапортувати мені, що все там у вас працює майже як годинник.
Варя зітхнула:
— Ну що ж, місяць-другий — це ще ладно. Головне, щоб не завжди. І квартира — це дуже добре.
А що, якщо Ніна погодиться поїхати з нею, раз житло дозволяє? Вже якщо у своїх кімнатках у малосімейці вони поміщалися, то невже в окремій квартирі їм буде тісно? Чоловік у неї все одно по пів року на вахті.
Приїжджає на місяць і потім знову їде на пів року. Вони збирають на будинок своєї мрії, дай їм Боже. А Ніну їй сама доля подарувала.
Не було у Варі сестри, а тут з’явилася. Така своя, ріднішої не буває, хоч і чужа по крові. Варя прийняла пропозицію керівництва.
Зрештою, чим вона ризикує?
