На знімку Євген світився від щастя, обіймаючи свою чарівну молоду дружину. Поруч із ними позувала дівчинка-школярка, разюче схожа на батька, а на руках Катя тримала пухкеньке немовля. Підпис під фото свідчив: «Видатний лікар Євген Самойлов в оточенні коханої дружини Катерини та дочок».
Ольга вп’ялася поглядом у знайоме обличчя колишнього чоловіка й із ненавистю зрозуміла, що він неймовірно щасливий без неї. У його погляді читалася непідробна гордість за свою родину. Розлючена жінка вирвала злощасну сторінку й роздерла її на дрібні клапті.
Вона залпом випила пів склянки обпікаючого віскі й із гіркотою прошепотіла в порожнечу: «А ж ця ідилія могла бути моєю. Якби я не була такою закінченою егоїсткою, не труїла себе цими таблетками й цінувала Женьку».
«Тоді він здавався мені душним занудою, а в підсумку я залишилася біля розбитого корита. Старіюча, самотня, спиваюча баба, яка нікому не потрібна. Грошей кури не клюють, а щастя як не було, так і немає».
