Ми повільно, важко ступаючи по заметах, рушили засніженою стежкою, оточеною голими, чорними стовбурами дерев, які зловісно й протяжно скрипіли на ураганному вітрі. Ця сюрреалістична, відлунююча божевіллям прогулянка з перших же проведених разом хвилин упевнено й беззастережно посіла почесне перше місце в моєму особистому рейтингу найдивніших побачень. Здавалося, ніби ми беремо безпосередню участь у якомусь жорстокому, безглуздому телевізійному шоу на виживання в максимально екстремальних, непридатних для життя умовах.
Вирішивши все ж підтримати видимість невимушеної, світської бесіди, я ввічливо поцікавилася його особистими враженнями від поточних, нестерпних погодних умов. Я щосили постаралася надати своєму приглушеному, спотвореному шарфом голосу максимально розслабленого, зацікавленого й навіть трохи захопленого, радісного тону. Мій супутник, щомиті докладаючи титанічних, нелюдських зусиль для того, щоб просто продовжувати дихати, ледь чутно вичавив із себе коротку фразу про те, що погода вельми бадьорить.
Спостерігати за його стрімко погіршуваним фізичним станом було водночас неймовірно комічно і, зізнаюся чесно, навіть трохи лячно для моєї емпатичної натури. М’язи обличчя Валерія вже майже перестали підкорятися наказам його замерзаючого мозку, перетворивши колись симпатичне обличчя на застиглу, невиразну маску глибокого страждання. Єдиною рухомою, живою частиною цієї крижаної скульптури залишалися його стрімко синіючі, безупинно тремтячі губи, які щосили намагалися вимовляти членороздільні слова.
Попри очевидну, впадаючу в око агонію, він уперто, з ослячою впертістю продовжував гнути свою безглузду філософію подолання життєвих труднощів. Здавленим, сиплим шепотом чоловік прохрипів, що щиро, всім серцем любить сувору зиму саме за її нещадність і відсутність компромісів. На його глибоке, непохитне переконання, тільки такі екстремальні, нелюдські морози здатні по-справжньому, без фальші перевірити людей на внутрішню міцність і стійкість характеру.
Я миролюбно, не бажаючи вступати у відкриту суперечку, кивнула своєю величезною хутряною головою, виражаючи повну й беззастережну, хоч і вдавану, згоду з цією сумнівною тезою. Однак мені кортіло якнайшвидше повернутися до самої інтригуючої, центральної теми наших віртуальних дискусій, яка, власне, й привела нас у це суцільне крижане пекло. Я плавно, ніби між іншим, перевела розмову назад до феномена жіночої меркантильності, чемно попросивши його розвинути свою геніальну думку про підступних, розважливих утриманок.
Із щирою, непідробною цікавістю в очах я попросила його максимально детально й аргументовано обґрунтувати ту саму радикальну, мізогінну теорію. Мені дуже хотілося почути чітку, струнку аргументацію того, чому купівля звичайної, недорогої гарячої кави беззастережно вважається головною ознакою невиправної жіночої продажності. Я уважно, не кліпаючи, подивилася на нього, чекаючи розгорнутої, глибоко філософської й всеосяжної відповіді на це животрепетне, хвилююче мене запитання.
Сам процес мовлення в цю мить явно завдавав йому нестерпних, майже фізичних страждань, балансуючи на тонкій межі з витонченою середньовічною тортурами. Кожен судомний вдих крижаного, колючого повітря безжально обпікав його незахищене, запалене горло, ніби він робив величезний ковток обпікаючого рідкого азоту. Однак його непохитні, ввібрані з роками життєві переконання владно й безапеляційно вимагали принести цю болісну жертву на вівтар пошуку абсолютної істини.
Перемагаючи великий дрож у всьому своєму слабнучому тілі, він повільно почав збивчиво викладати фундаментальні основи свого унікального, аскетичного світогляду. Його зриваючийся, неприємно деренчливий голос віщував про те, що справжні, чисті романтичні стосунки мають базуватися виключно на щирому, безкорисливому взаємному інтересі двох душ. Він із натиском підкреслив, що цей піднесений інтерес категорично, за жодних обставин не повинен поширюватися на товщину банківського рахунку чи гаманця партнера.
Валерій важко продовжував розвивати свою думку, дедалі сильніше, судомніше кутаючись у тонкі, абсолютно марні поли свого модного демісезонного пальта. За його залізною логікою, якщо дівчина не здатна просто, без зайвих претензій насолодитися пішою прогулянкою морозом, а відразу вимагає привести її до годівниці, висновки абсолютно очевидні. Така меркантильна особа в його суворій системі координат автоматично й назавжди таврується ганебним, незмивним статусом бездушної, жадібної споживачки чужих ресурсів.
Уважно вислухавши цей абсурдний маніфест патологічної скупості, я акуратно, не поспішаючи поправила капюшон свого неосяжного гірськолижного скафандра, що сповзав на очі. Я вирішила внести хоча б одну маленьку краплю здорового, холодного глузду в його струнку, але цілковито відірвану від об’єктивної реальності економічну теорію. Із невинним, нічого не підозрюючим виглядом я несміливо уточнила, як бути в тому разі, якщо жінка просто не палає бажанням заробити найтяжче запалення легень.
Мій цілком раціональний, обґрунтований довід миттєво розбився об глуху, непробивну стіну його непохитної, фанатичної впертості й віри у власну правоту. Він роздратовано, з нотками агресії відрізав, що подібні жалюгідні аргументи є лише дешевими відмовками для слабких духом і тілом людей. Одразу після виголошення цієї пафосної, героїчної фрази невизнаний мислитель не витримав і неймовірно голосно, зовсім неестетично шморгнув своїм замерзлим, фіолетовим носом…
