Заради того щоб щомісяця отримувати державну стипендію, їй доводилося складати всі іспити тільки на відмінно, а це передбачало неймовірний рівень самоорганізації. У той час як інші дівчата з потоку насолоджувалися побаченнями й активно фліртували з юнаками, Крістіна проводила безсонні ночі за вивченням об’ємних матеріалів. Вільного часу на будь-яку романтику в її розкладі просто не передбачалося. Саме через таку тотальну зайнятість дуже акуратні кроки Івана назустріч довгий час проходили повз її увагу.
— Крістіно, ну скільки можна стирчати за цими підручниками, навіщо тобі здалася та монотонна політологія, гайда краще провітримося в компанії хлопців! — постійно скаржилися дівчата, з якими вона ділила кімнату в гуртожитку. — А заліки ви теж плануєте складати замість мене? — різко відповідала старанна студентка, навіть не відриваючи свого виснаженого погляду від сторінок зошита. — Цьому викладачеві-тирану нереально відповісти на максимальний бал, а про автоматичне оцінювання взагалі краще відразу забути.
Згаданий професор і справді відрізнявся надзвичайно важкою вдачею, свято вірячи, що абсолютно всі студенти є звичайнісінькими ледарями. Попри це, Крістіна щоразу з’являлася на парах з ідеально вивченим матеріалом, завжди обирала місце за першою партою і жваво включалася в будь-які дебати. Вона формулювала чіткі запитання і показувала блискуче розуміння найскладніших тем. У підсумку навіть цей прискіпливий чоловік не витримав і при всій аудиторії назвав талановиту дівчину чудовим винятком серед інших.
Іван відшукав у собі краплю сміливості лише через дванадцять місяців, коли виснажена іспитами студентка зрештою вирішила прогулятися вулицями міста разом із приятельками. Він дуже обережно наблизився до неї й висловив свої вітання з приводу відмінного закриття сесії. Від такого раптового маневру Крістіна трохи зніяковіла і далеко не відразу змогла підібрати правильні слова для відповіді. Якщо в колі своїх знайомих вона завжди була відкритою і товариською, то несподіваний інтерес з боку хлопців змушував її відчувати помітний дискомфорт.
— Ого, невже цей скромняга нарешті зважився підкорити нашу снігову королеву? — тихо сміялися подружки, уважно стежачи за тим, як молоді люди осторонь намагаються знайти спільні теми для розмови. Вже за кілька хвилин зацікавлена дівчина повернулася до свого звичного кола спілкування. — Давай викладай усе як є, запросив на зустріч? Адже ми вже почали думати, що він буде мовчки пускати слинку по тобі аж до самого випускного!…
