— Ти тільки уяви, татку, вчора до нашої мами приходив у гості якийсь дядько Петро, і вони майже на весь вечір зачинилися в спальні, — весело й невимушено розповідала чотирирічна Марійка, старанно заплітаючи коси своїй найулюбленішій ляльці. — Який ще, до біса, дядько Петро? — ледь не вдавившись окропом, жінка в глибокому шоці подивилася на свого чоловіка. На обличчі глави сімейства абсолютне нерозуміння в одну мить перетворилося на справжню, спопеляючу лють.
— А вже коли почало темніти, зателефонував ще один дядько, на ім’я Вітя, і матуся так довго з ним розмовляла, що зовсім забула прочитати мені вечірню казочку, — абсолютно спокійно продовжувала дитина, не відриваючи зосередженого погляду від своєї іграшки. — Маріє, ану йди у свою кімнату і пограйся там сама, нам із твоєю мамою потрібно дуже серйозно поговорити, — ледь стримуючись, крізь зціплені зуби промовив чоловік, щільно зачиняючи двері за маленькою донькою. Зі своїм майбутнім обранцем Крістіна перетнулася в той життєвий період, коли вона вже стала абсолютно самодостатньою і незалежною людиною. Її колосальна наполегливість у поєднанні з пробивним характером утворювали дійсно вибухову суміш емоцій та амбіцій.
Пройти повз таку неординарну і яскраву особистість було завданням із розряду фантастики. Саме через цей магнетизм Іван довгий час боровся з власною невпевненістю і не наважувався проявити ініціативу, щиро вірячи, що горда красуня миттєво відкине всі його спроби зблизитися. Такий залізний внутрішній стрижень почав формуватися у головної героїні ще в дуже юному віці. У той час, коли дитині ледь виповнилося п’ять років, її мати з батьком прийняли важке рішення про розлучення.
Усі турботи з виховання дівчинки лягли виключно на плечі самотньої жінки, і суворі реалії змусили маленьку Крістіну подорослішати набагато раніше за своїх однолітків. Щоб мати можливість прогодувати їхню невелику сім’ю в провінції, мама розривалася між трьома роботами, іноді повертаючись у квартиру виключно заради короткого сну і швидкого душу. Досягнувши десятирічного рубежу, школярка вже була повністю адаптована до найскладніших домашніх обов’язків. Вона вміло готувала для них обох, без чиєїсь допомоги робила всі уроки, запускала прання і спритно користувалася праскою.
Звісно, кілька спалених речей їй довелося непомітно заховати на найвіддаленішу полицю шафи, проте дуже швидко дівчинка довела свої побутові навички до абсолютного ідеалу. Успішне зарахування до університету стало ще одним її виключно особистим досягненням, оскільки фінансувати платне навчання їхня скромна сім’я просто не мала можливості. Розуміючи, що права на провал не існує, майбутня студентка зібрала в кулак усю свою силу волі й продемонструвала максимальний результат під час вступної кампанії. Зрештою, її титанічні зусилля принесли бажані плоди: дівчина завоювала найвищі рейтингові бали серед усіх конкурентів і по праву зайняла таке необхідне їй бюджетне місце…
