— Історію про чарівну воду.
І баба Таня розповіла. Про те, як важливо не здаватися і як емоційний настрій допомагає долати фізичні недуги. Коли вона закінчила, навіть доктор Федоров крадькома змахнув сльозу. Баба Таня підійшла до ліжка, поклала руку на чоло Петі і прошепотіла:
— Ти одужаєш. Можеш бути в цьому впевнений.
І Петя повірив.
Після візиту баби Тані випадок Петі почали обговорювати як яскравий приклад спонтанної ремісії на тлі потужної психотерапевтичної підтримки. Директор лікарні хотів заборонити практику приносити воду з фонтану, щоб уникнути антинаукових спекуляцій, але Родіон переконав його, що як нешкідливий символ надії це не завдає шкоди. Журналісти хотіли робити репортажі, але сім’я відмовилася.
Через місяць Петя вперше встав із ліжка. Через два — зробив перші кроки. Аналізи прийшли в норму.
— Хвороба відступила, — констатував доктор Федоров. — Ми фіксуємо повну ремісію. Наука знає такі приклади психогенного впливу на імунітет, і тепер ми спостерігали це на власні очі.
Через три місяці Петю виписали. Варя плакала:
— Як я буду бачити тебе щодня?
— Ти можеш приходити до мене додому, — заспокоїв її Петя.
У день виписки біля фонтану зібралися люди. Баба Таня підійшла до Родіона.
— Психологія творить чудеса, — сказала вона. — Вода була лише символом.
— І все одно дякую, — сказав Родіон. — Ви навчили нас вірити в приховані сили організму.
Родіон привіз Петю додому. Місяці відновлення зблизили дві сім’ї. Клара і Марина стали подругами. Соціальні бар’єри впали. Родіон переглянув свої пріоритети, зрозумівши, що кар’єра ніщо без сім’ї.
Через півроку Родіон організував свято життя в саду свого маєтку. На видному місці встановили точну копію лікарняного фонтану.
— Вода з водопроводу, — з посмішкою сказав він бабі Тані, що підійшла. — Справа не у воді, а в людях. У їхній підтримці.
Він виголосив промову, подякувавши Варі за те, що вона стала справжнім тригером одужання його сина, подарувавши йому мотивацію боротися. Роки минали. Петя вивчився на лікаря, вирішивши вивчати складні медичні випадки і психосоматику. Варя стала вчителькою. Золотиста пляшечка залишилася з ними як символ того, що іноді емоційна підтримка і дружба — це найпотужніші ліки, що запускають приховані резерви людського тіла. Баба Таня постаріла красиво, проживши до 93 років. А маленький фонтан так і залишився нагадуванням про те, що надія ніколи не буває зайвою.
