Пригнічена горем дівчина назавжди переїхала до іншого, віддаленого промислового міста, де насилу влаштувалася працювати простою фасувальницею на місцевий великий завод і отримала крихітну, сиру кімнату в робітничому гуртожитку.
Невдовзі після низки невдалих романтичних стосунків історія зробила моторошний і цілком несподіваний виток: перелякана Тетяна опинилася на збереженні в пологовому будинку й із жахом дізналася про народження власної незапланованої трійні.
Опинившись у такій самій безвихідній, злиденній і складній життєвій ситуації, без підтримки партнера й без власного даху над головою, вона раптом кришталево ясно зрозуміла всі мотиви своєї покійної матері й, ридаючи, теж написала офіційну відмову від малюків.
У цей страшний, переломний момент своєї зламаної долі вона ще навіть не знала, що в недалекому майбутньому гірко пошкодує про своє малодушне рішення й витратить довгі, болісні роки на безнадійні пошуки своїх власних, назавжди втрачених дітей.
