Проте один гість був напоготові — собака на прізвисько Байрак, вірний пес, що належав другу нареченого, Тарасу. Байрак був звичайним дворовим псом з кудлатою сіро-білою шерстю та розумними, уважними очима. Він виріс у Вишнівці, де його годували залишками домашньої їжі, а діти гладили його по голові, називаючи «наш Байрак».
Але того дня щось у поведінці незнайомки насторожило пса. Його вуха напружилися, шерсть на загривку піднялася, а низьке ричання вирвалося з грудей. Ніхто з гостей не звернув уваги на собаку, поки він не зірвався з місця. З блискавичною швидкістю Байрак кинувся до жінки, його гавкіт розрізав святкову метушню. Люди замерли, не розуміючи, що відбувається.
Дехто подумав, що пес просто злякався або грається, але Тарас, який знав свого друга, відчув, що справа серйозна.
— Байраку, назад! — крикнув він, але собака не слухав.
Пес перегородив шлях жінці і в рішучому стрибку повалив її на землю, намагаючись зупинити. У цей момент далеко від натовпу пролунав гучний хлопок і послідував спалах. Гуркіт луною рознісся над полями, змусивши гостей у паніці кинутися врозтіч. На щастя, інцидент стався на краю лугу, де Байрак зупинив незнайомку.
Коли пил осів, стало зрозуміло, що сталося непоправне для самого захисника. Жінка, яка несла загрозу, загинула. Разом з нею не стало і Байрака, який віддав своє життя, щоб запобігти великій біді. Але завдяки його сміливості та інстинкту всі гості весілля залишилися неушкодженими. Жоден мирний житель не постраждав, хоча без втручання собаки наслідки могли бути катастрофічними.
«Собака запобіг детонації небезпечного пристрою, який несла зловмисниця, — повідомив пізніше представник місцевої поліції. — Його дії врятували десятки життів».
Ці слова швидко розлетілися новинами, і історія Байрака почала поширюватися по всій Україні. У Вишнівці звістка про подвиг Байрака приголомшила всіх. Весілля, яке могло стати місцем скорботи, перетворилося на символ надії та самопожертви.
Олена та Микола, все ще у весільному вбранні, зі сльозами на очах дякували Тарасу за те, що його пес став їхнім рятівником.
Але Тарас, чоловік з грубими руками і добрим серцем, лише хитав головою:
Коментування закрито.