Чекати довелося недовго. Машину заарештували через тиждень. Покупець, дізнавшись про юридичний спір і лист від адвоката, відмовився від угоди, посередник розчинився в невідомому напрямку. Квартиру перевірили: підпис Юлії на договорі дарування виявився підробленим. Артур «підправив» занадто старанно, і почеркознавча експертиза це встановила без труднощів. Банк, який прийняв квартиру в заставу, почав власне розслідування. Податкова зацікавилася ТОВ «Емма Консалт» після того, як Рашид надав повну схему переказів з коментарями. Артура відсторонили від роботи в Держреєстрі на час перевірки.
Одного разу він з’явився до офісу Павла. Блідий, змарнілий, з тремтячими руками і поглядом людини, яка зрозуміла, що потрапила в пастку.
— Мене ж посадять… Це все мати Максима придумала, я тільки виконував. Я можу дати свідчення, я все розповім!
— Розмову закінчено, — відповів Павло. — Вихід там.
Святослав Виноградов опублікував хронологію подій з відео від Ніни Василівни, свідченнями Алсу, записом зізнань Емми Яківни. Ролик набрав 500 тисяч переглядів за добу. Люди, які раніше писали «Багаті зовсім знахабніли» і «Постанова для хайпу», тепер вибачалися в коментарях. Фальшивий наратив зруйнувався, поховавши під собою репутацію Зотових.
Емма Яківна, яка звикла до того, що її бояться і поважають, виявила, що сусіди переходять на інший бік вулиці при її появі, а колишні колеги зі школи перестали вітатися. Колишня завучка, гроза учнів і батьків, перетворилася на вигнанця, і це, мабуть, було для неї найгіршим покаранням з усіх можливих.
Максима звільнили з агентства нерухомості. Ріелтор без репутації нікому не потрібен, особливо ріелтор, чиє обличчя миготить у вірусних відео з підписом «Шахрай». Партнери віддалилися, знайомі перестали відповідати на дзвінки.
Кілька місяців потому Юля повернулася до своєї квартири. Суд відновив право власності повністю і беззастережно. Машину теж повернули. Гроші частково, решта стягувалася через приставів. Вона почала працювати віддалено бухгалтером: спочатку на автосервіси батька, потім знайшла інших клієнтів. Невеликий дохід, але її власний, зароблений її працею.
Богдан ріс здоровим. Щоки круглі, сміх дзвінкий. Він зробив перші кроки по тій самій квартирі, яку намагалися вкрасти, тримаючись за палець матері і посміхаючись беззубою посмішкою. Юля більше не опускала голову, коли на неї дивилися. Розлучення оформили швидко — Максим не чинив опору, йому було вже не до того. Прізвище вона повернула дівоче — Медведєва.
Недільний вечір, пів року потому. Костянтин був удома один. Юля з Богданом поїхала в гості до подруги з інституту — тієї самої, з якою не бачилася два роки через заборони Максима. Він замовив піцу через додаток, увімкнув телевізор на каналі з футболом і став чекати, не особливо стежачи за грою.
Через сорок хвилин пролунав дзвінок у двері. Костянтин відчинив. На порозі стояв кур’єр у жовтій куртці служби доставки, з термосумкою через плече, зі смартфоном у руці. Худий, неголений, з поглядом людини, у якої все пішло не так і вже не буде інакше.
Максим.
Кілька секунд вони мовчки дивилися один на одного. Максим упізнав адресу занадто пізно: додаток показував тільки вулицю і номер квартири, ім’я замовника було «К. Медведєв». Обличчя його стало сірим, як асфальт після дощу…
Коментування закрито.