Різкий, нервовий і смиканий рух Олександра остаточно й безповоротно порушив і без того критично крихку рівновагу на самому краю обваленої бетонної плити. Товстий шматок іржавої арматури, за який він з останніх сил судомно чіплявся ногою, з жалібним, протяжним скрипом вирвався з розкришеного сірого будівельного моноліту. Я із завмиранням серця відчула, як його важке, масивне тіло невблаганно й страшно тягне мене за собою в бездонну, моторошну чорноту провалля.
Ми втрьох на коротку частку секунди завмерли в цій жахливій, сюрреалістичній позі, немов ожилі кам’яні статуї в давній трагедії про неминучу помсту й криваву відплату. Холодний пронизливий вітер безжально тріпав наш одяг, кидаючи в змучені обличчя цілі жмені колючої цементної крихти й великі краплі проливного осіннього дощу, що почався. Я дивилася просто в божевільні, розширені від жаху очі свого чоловіка й бачила там лише безкінечну, зяючу порожнечу абсолютно мертвої й чорної душі.
Іван із неймовірно відчайдушним, роздираючим душу криком кинувся просто до нас, якимось немислимим дивом устигнувши вхопити мене за край розірваного, забрудненого кров’ю пальта. Олександр з несамовитим, сповненим тваринного жаху вереском зірвався в зяючу порожнечу, але його зведені передсмертною судомою пальці все ще мертвою хваткою стискали ствол пістолета, ремінь якого намертво заплутався в моєму рукаві. Я цілковито безпорадно зависла над чорною прірвою, з наростаючим первісним жахом відчуваючи, як щільна драповa тканина повільно й із гидким, зловісним тріском рветься під величезною вагою падного вбивці.
Щільна драпова тканина мого пальта жалібно й голосно затріщала, стрімко розриваючись по швах під чудовиською, тягнучою вниз вагою Олександра, що падав. В останню, критичну мить я різким, майже нелюдським зусиллям вивернула хворе плече, повністю й остаточно вислизаючи зі свого важкого осіннього вбрання. Очі мого чоловіка неприродно розширилися від абсолютного, невірячого тваринного жаху, перш ніж його несамовитий, крижаний крик назавжди потонув в оглушливому гуркоті бетону, що летів у провалля.
Іван неймовірно сильним, відчайдушним ривком витяг мене назад на вцілілий край небезпечної тераси, судомно притискаючи до своїх важко й уривчасто здійманих грудей. Тієї ж миті на напівзруйнований третій поверх увірвалися озброєні бійці поліцейського спецназу, різко освітлюючи густий, задушливий пил потужними променями своїх тактичних ліхтарів. Я цілковито знесилено впала на холодну, брудну підлогу, жадібно задихаючись від їдкого цементу й поступово, із завмиранням серця усвідомлюючи, що мій багаторічний домашній кошмар нарешті завершився.
Офіційне масштабне розслідування, яке безкомпромісно очолив принциповий і цілком непідкупний старший слідчий Мельник, тривало кілька довгих, неймовірно виснажливих для нервів місяців. Правоохоронці скрупульозно, буквально по камінчику розібрали кожен сантиметр сірих бетонних завалів, виявивши не лише понівечене тіло домашнього тирана, а й шокуючі докази його таємної злочинної імперії. У процесі цього гучного публічного слідства моєму вбитому батькові офіційно повернули його чесне ім’я, а всі високопоставлені корумповані спільники Олександра вирушили за ґрати на вельми солідні строки.
Саме в цей складний перехідний період наш блискучий, відданий справі адвокат Віктор Кравець урочисто передав мені велику картонну коробку з особистими секретними архівами покійного чоловіка. Мої ослаблі руки нестерпно сильно тремтіли, коли я обережно відкривала пухкі картонні папки, зі страхом чекаючи побачити чергові мерзенні, брудні докази багаторічного стеження за моїм таємним романом. Але в міру глибокого занурення в його складно зашифровані особисті щоденники й таємні фінансові кошториси мене ніби прошив потужний, приголомшливий електричний розряд чистого, кришталевого розуміння….
