Усередині було багато світла й простору. Відчувався тонкий аромат дорогої кави, який іще тримався з самого ранку. На підлозі лежав розкішний паркет ялинкою, виднілася величезна сучасна кухня.
На стіні висіла ексклюзивна картина, яку Мар’яна купила після підписання свого першого серйозного контракту. А в центрі вітальні стояв величезний дизайнерський диван, на якому легко могла б розміститися вся його рідня. Андрій зайшов до квартири дуже повільно, ніби панічно боявся щось зруйнувати або випадково зламати.
«Це все ти заробила сама?» — із захватом спитав він. «Сама», — з гордістю кивнула Мар’яна. «Я гарувала як проклята з двадцяти чотирьох років.
Спочатку брала ризиковані кредити, ночами сиділа над звітами, до хрипоти сварилася з постачальниками. Я тяжко переживала болючі провали, а потім стискала зуби, підводилася й ішла далі. Усе це без багатих спонсорів і без впливових батьків».
Він знесилено опустився на край розкішного дивана й закрив обличчя руками. «Я ж серйозно хотів тебе рятувати», — сокрушено прошепотів хлопець. «Розповідав мамі, як допоможу фінансово, як візьму кредит, щоб тобі стало хоч трохи легше жити».
Мар’яна сіла поруч із ним і зняла тісні балетки. Вона підібгала під себе втомлені ноги й кілька секунд просто мовчала, збираючись із думками. «Так, я навмисне тебе перевіряла», — зізналася вона нарешті тихим голосом.
«Усе тому, що я вже була колись заміжня за людиною, яка любила не мене, а винятково мої гроші. Він переїхав до мене жити, говорив казково гарні слова про вічне кохання. А потім я випадково побачила, як він потай фотографує мої банківські картки й пише своїм друзям: “Скоро все це багатство буде нашим”».
Вона глибоко й уривчасто зітхнула. «Після цієї зради в мені оселився липкий страх, що більше ніхто не побачить у мені просто живу людину. І повторення такого кошмару я у своєму житті категорично не хотіла».
«Тому я й дала собі право на цю дивну перевірку, щоб потім жити спокійно й не здригатися від думки, що поруч перебуває шукач вигоди. Слухаючи її розповідь про перший шлюб, страхи й цю вимушену брехню, Андрій раптом став перед нею на одне коліно. І саме в цей зворушливий момент Мар’яна остаточно зрозуміла: він пройшов її випробування».
За тиждень вони скромно розписалися в столичному РАЦСі. Мар’яна була в простій, але елегантній білій сукні, а Андрій — у стильному костюмі, який вони вибирали разом. Лідія Миколаївна зворушливо плакала, Тетяна сипала жартами, а тітка Алла подарувала молодятам розкішну путівку на двох.
Після церемонії начальниця відвела Мар’яну вбік для серйозної розмови. «З нового року ти офіційно стаєш генеральною директоркою мережі, документи вже в роботі. А то мало що, раптом твоєму чоловікові скоро захочеться машину більшу — нехай буде з чого вибирати!»
Увечері вони залишилися вдвох у затишній квартирі на вулиці Ярославів Вал. Великий м’який диван стояв біля панорамного вікна, за яким повільно спалахували вечірні вогні Києва. Здавалося, ніби саме велике місто теж тихо святкувало початок їхнього нового сімейного життя.
На столику стояла пляшка дорогого шампанського, яку Алла Володимирівна всунула Мар’яні на прощання. «Ну, це вам для ідеального першого сімейного вечора», — сказала вона тоді з усмішкою. А поруч парувала тарілка з маминими пиріжками, дбайливо загорнутими в кухонний рушник…
