Після ситної трапези вони насолоджувалися гарячими трав’яними напоями, заїдаючи їх солодкою здобою та бджолиним медом. Фоном грав музичний телеканал, і обоє затишно вмостилися в кріслах для перегляду вечірньої програми. Хлопець із явним задоволенням вслухався в мелодії та ритми, що линули з екрана. Удова ж не могла позбутися нав’язливої асоціації: погляд цієї дитини дивовижно нагадував віддані очі вуличного пса, який уперше пізнав людську ласку.
Облаштувавши для гостя спальне місце на дивані свого трагічно загиблого сина, вона пішла до власної кімнати. День видався неймовірно емоційним, адже до неї вперше за довгий час повернулося забуте відчуття власної значущості. Серце переповнювало пекуче бажання вкрити цього травмованого підлітка від усіх життєвих бур. Вона провела багато годин, вдивляючись у темряву стелі й переварюючи події минулого вечора.
Лежачи без жодного руху, жінка подумки готувалася до звичного занурення у важке й безпросвітне забуття. Раптом тишу порушив підозрілий шелест із боку вітальні, який вона спершу списала на неспокійний сон постояльця. Однак звуки виразно наближалися, і незабаром стало очевидно, що гість обережно проникає на її особисту територію. Господиня завмерла, спостерігаючи за візитером крізь вузькі щілини зімкнутих вій.
Зір давно адаптувався до мінімального освітлення, дозволяючи в усіх деталях розгледіти напружену постать, що пересувалася навшпиньки. Намагаючись не видати себе уривчастим диханням, жінка дослухалася до шаленої пульсації крові у скронях. У пальцях нічного гостя вгадувався якийсь компактний предмет незрозумілого призначення. Юнак завмер просто над її узголів’ям у нерішучості, ніби зважуючи всі за і проти свого ризикованого вчинку.
Панічні думки роєм пронеслися в її голові: які темні наміри можуть ховатися за цим нічним проникненням, адже вони знайомі без року тиждень? Раптом постать небезпечно нависла над самим обличчям паралізованої від страху жінки. Швидкий рух чужої долоні під її подушку й назад тривав не більше миті. Відчувши лише легке колихання тканини під потилицею, вона побачила, як хлопець повільно відступає до дверного прорізу.
У ту мить, коли візитер майже зник за порогом, нерви господині не витримали напруження. «Іллюшо, ти не спиш? Тобі щось знадобилося?» — прошепотіла вона в темряву. Почувши збивчасті запевнення, що все гаразд, вона рішуче сіла на ліжку й клацнула тумблером приліжкової лампи. Раптовий спалах змусив підлітка болісно примружитися й затулити обличчя долонею.
Відкинувши сумніви, жінка запустила пальці під перову подушку й витягла звідти невагому річ. Роздивившись знахідку в жовтавому світлі абажура, вона була вражена до глибини душі. На захищеному прозорою плівкою шматочку картону був зображений святий лик на тлі глибокої синяви нічного неба. Це була знаменита Остробрамська ікона Богородиці, добряче потерта часом і частим ужитком…
