— Ми для Світланки торт купили, як вона і просила. Але ще м’ясо взяли, курочку. Ех, ніби серце відчувало. Напевно, Світланці бульйон можна буде принести. Я завтра зранку в лікарню зателефоную і уточню. Ох, дякую вам ще раз. Навіть думати не хочу, що могло б статися, якби ви так вчасно не приїхали.
Клопітлива гостя ніяк не замовкала, і у Тетяни в душі піднімалася хвиля обурення. У хазяйновитості Яни сумніватися не доводилося. Та й з усім іншим у жінки був повний порядок. Струнка, з красивими рисами обличчя, вона когось нагадувала Тані, але вона ніяк не могла пригадати. Напевно, когось з актрис. Не дарма ж на неї Толя свою увагу звернув, забувши про наречену, розжалувану раптом до перейменування в сестру.
Останньою краплею для виходу емоцій Тетяни стало те, що в улюблену миску дідуся були викладені ним же і колись закручені опеньки. Ця дрібна деталь пройняла справжню господиню будинку до глибини душі. Значить, поки вона була в лікарні з дівчинкою, ця Яна вже і в підполі побувала. Почуття огиди від вторгнення цієї жінки в дідусів будинок виявилося настільки сильним, що Таня забула про те, що хотіла вести серйозну розмову якомога цивілізованіше. Вона різко почала вичитувати гостю, яка уявила себе господинею будинку:
— Ну і як ви все це поясните? По всьому будинку полазили вже. Все знайшли, що вас цікавило, чи ще в якісь кутки не заглядали?
Яна мовчала, не розуміючи, що відбувається, а Тетяна розпалювалася все сильніше:
— Хто, я вас питаю, дозволив вам тут господарювати?
Жінка приготувалася відповісти, але в цей момент в кімнату зайшов Анатолій, який, по всій видимості, підслухав частину бесіди двох жінок. Чоловік став благати господиню будинку:
— Танюшо, я тебе дуже прошу, заспокойся.
Обійшовши наречену, він став поруч з Яною, що заціпеніла від нападок Тетяни. Однак його маневр і слова справили абсолютно протилежний ефект. Господиня закричала, зриваючись на грубість:
— Збирайте свої манатки, харчі і забирайтеся звідси, щоб я вас навіть близько біля свого дому не бачила! Толю, май на увазі, що поселитися з цією мадамою та її дитиною в своїй міській квартирі я теж не дозволю. Бач який, лицар знайшовся! Хочеш у благородство пограти? Грай, хто тобі не дозволяє, але на своїй території, а мене в це вплутувати добровільно-примусово не треба. Я вважаю, що я не заслужила такого ставлення до себе. Те, що ти зробив, це підло.
На відміну від Толі, що замовк, Яна спробувала виправдатися і навіть захистити інтереси чоловіка, якого вона вважала братом Тетяни:
— Послухайте мене без істерик. Що ви, слово честі, як маленька дівчинка розпсихувалися? Я не влазила в хитросплетіння ваших сімейних стосунків, але ви не зовсім праві. Ваш брат теж має право на частину цього будинку і квартири, тож якщо ви добровільно, по-хорошому не хочете все поділити — наприклад, це житло залишити братові, а самій осісти в місті, — значить, майно поділять по суду. У нас все-таки правова держава, і ваш брат має право на частину спадщини.
Тетяна ніколи не скаржилася на відсутність почуття гумору. І все, що з нею відбувалося, було б смішним, якби не було таким сумним. Їй стало очевидно: Яна свято вірить у версію Анатолія. Скандалити було марно.
Тетяна дістала з кишені джинсів телефон і вже більш спокійним тоном пояснила:
— Брат, звичайно, має право на спадщину. От тільки брата у мене немає. І ніколи не було. Анатолій — мій уже колишній наречений, який, схоже, віртуозно набрехав і мені, і вам. Раніше він мене «коханою» називав. Тепер, як з’ясувалося, в сестри розжалував. Фу, прямо неправильними справами ми з ним займалися. От же ж несподіванка. Тож давайте-но ви зараз обидва звідси підете, і я повністю забуду про ваше існування. А якщо добровільно, як ви висловилися, по-хорошому не хочете, то викликаю поліцію. Думаю, багато вам не дадуть, але нерви злегка попсують. І взагалі, якщо ви така юридично грамотна, як тут намагаєтеся продемонструвати, вам краще знати, яке покарання вам обом світить. Я можу лише припустити, що в кращому випадку на кілька годин затягнеться пояснення всієї ситуації. Щось десь я бачила або читала, що вас можуть затримати на строк до сорока восьми годин. Ви думайте, думайте, тільки не забувайте, що у вас донька в лікарні. Уявляєте, як вона буде хвилюватися, що до неї мама не приходить?
Таня розуміла, що цілеспрямовано б’є по найболючішій точці матері, дитина якої знаходиться в лікарні, але після виснажливого дня просто не залишилося сил на співчуття.
— Я настійно раджу прийняти правильне рішення. Даю вам півгодини, щоб все зібрати і звалити звідси на всі чотири сторони.
Яна повернулася до чоловіка, що стояв з нею поруч, і запитала:
— Те, що сказала Тетяна, правда? Вона тобі зовсім не сестра, а кохана жінка? Ну ти й сволота, виявляється.
Толя спробував виправдатися:
Коментування закрито.