Пишатися своїми минулими вчинками чоловікові явно не доводилося. Адже він своїми власними руками зруйнував своє єдине кохання. А незабаром сталася воістину страшна подія.
Біда трапилася під час рутинного патрулювання території. Напарники несподівано вийшли на замасковану стоянку браконьєрів. З брезентового намету на світ божий вивалилася компанія п’яних мужиків.
Порушники моментально схопилися за вогнепальну зброю. Між чоловіками спалахнула агресивна словесна перепалка. А вже в наступну секунду тишу лісу розірвав гучний постріл.
Мабуть, непрохані гості хотіли лише налякати принципових єгерів. Але ситуація вийшла з-під контролю. Іван тільки в останню мить встиг помітити, куди саме був спрямований ствол мисливської рушниці.
Не роздумуючи ні частки секунди, він затулив Кирила своїми широкими грудьми. Зрозумівши, яку непоправну помилку вони скоїли, злочинці впали в паніку. Вони поспіхом покидали речі в позашляховик і зникли в невідомому напрямку.
Тяжкопоранений Іван залишився лежати на сирій землі, стікаючи кров’ю. Але Кирило не впав у ступор: він швидко спорудив перев’язку для Макаровича і викликав бригаду швидкої допомоги. Всю дорогу до лікарняної палати він міцно стискав руку свого старшого товариша.
Студент слізно просив його триматися і не втрачати свідомість. Саме в машині швидкої допомоги Іван взяв з хлопця слово розшукати його дружину Анну. Він дуже хотів передати їй свої запізнілі вибачення.
Адже десь глибоко в серці він не переставав кохати ні свою Ганнусю, ні їхнього спільного сина. Але доля-злодійка розпорядилася по-своєму. Старий єгер подумав, що у сучасної молоді є доступ до інтернету і баз даних.
Він тішив себе надією, що у Кирила вийде виконати його останню волю. А поранення Макаровича виявилося критичним. Чоловік втратив занадто багато крові, поки вони чекали на допомогу…
