Але меткий Петро до того моменту вже встиг ретируватися. Його силует стрімко розтанув у густих сутінках вечора, що наступав. Від образи і злості, що захлеснули його, Іван одним махом осушив повну грановану склянку спиртного.
Повертатися в хату не було ніякого бажання. У цей будинок молодята заселилися відразу ж після весілля. Нерухомість перейшла до хлопця у спадок від нині покійних батьків, які так і не встигли попестити довгоочікуваного онука.
Батько з матір’ю трагічно згоріли під час страшної лісової пожежі незадовго до того, як сина забрали у війська. Ганнуся ж і зовсім була сиротою, вихованою суворою тіткою в сусідньому селі. Дівчина щиро раділа тому, що знайшла турботливого чоловіка і рідну домівку.
Зраджений чоловік заливав своє горе горілкою до самого ранку. Лише коли горизонт забарвився світанковими променями, а пастухи почали виганяти стада, він з великими труднощами піднявся на ноги. Сильно похитуючись, чоловік побрів у сарай, де на дні старої скрині зберігалася дідівська рушниця.
Саме в такому лякаючому вигляді — із зарядженим стволом у руках — його і помітила баба Нюра, коли він йшов до будинку. Ця жінка була відома як найголовніша пліткарка у всьому районі. Незабаром з-за парканів почали боязко визирати й інші селяни.
Увірвавшись у спальню, Іван грубо ткнув холодним металом у бік дружини, що мирно спала. Він дико закричав, наказуючи їй негайно підніматися. Аня миттєво прокинулася, але в її погляді не відбилося ні краплі переляку.
Вона твердо встала на ноги, загороджуючи собою дитяче ліжечко. Жінка спробувала втихомирити чоловіка, просячи його піти проспатися, адже той ледь стояв на ногах від випитого. Відповіддю їй послужила лише злісна, перекошена усмішка.
П’яний скандаліст наказав їй збирати свої пожитки і забиратися з дому разом із нагуляним цуценям. Від такої заяви брови Анни здивовано поповзли вгору. Вона з праведним гнівом перепитала, невже він сміє так називати свою рідну кровинку.
Ця фраза розпалила Івана ще дужче. Він несамовито закричав, що ця дитина не має до нього жодного стосунку, заодно подякувавши добрим людям за розкриту правду. Жінка кілька довгих миттєвостей свердлила поглядом збожеволіле обличчя чоловіка.
Потім вона в повному мовчанні почала поспіхом скидати речі в сумку. З неприхованою гіркотою дівчина запитала, чи не Петька виявився тим самим доброчинцем, зазначивши, що тепер пазл склався. Трясучими руками вона покидала в баул сорочечки і пляшечки для годування…
