Її маленький син Коля так само ставав млявим, переставав реагувати на голоси й засинав на ходу. Коли вона нарешті усвідомила справжню причину його стану, рятувати дитину було вже надто пізно. Віра присягнула собі, що не дозволить маленькому Арсенові повторити трагічну долю її власного сина.
Увечері Арсен сидів на підлозі й з цікавістю спостерігав за трав’яним відваром, що кипів на плиті. Хлопчик ухопився за ніжку стільця й з видимим зусиллям самостійно підвівся на ноги. Гриша поставив перед ним свіжовиструганого дерев’яного коня, і дитина цілком усвідомлено взяла іграшку до рук.
Купання в дерев’яному кориті з цілющим відваром перетворилося для Арсена на справжню подію. Хлопчик радісно бив долонькою по воді, розбризкуючи краплі на темний фартух Віри, і дзвінко сміявся. Гриша розчулено спостерігав за цією сценою з дверного прорізу, крадькома витираючи сльози рукавом.
Наступного ранку Людмила привезла Альоні коротку записку від Віри з проханням дати їм ще тиждень. У домі Воробйових уже другий день стояв різкий лікарняний запах їдкої хлорки. Альона люто драїла підлогу, випатравши всі шафи в пошуках міфічного джерела зарази.
Катя, яка прийшла в гості, застала подругу навколішки серед гори розкиданих речей. Вона спробувала врозумити Альону, вказавши на її стерті до червоного руки й неадекватну поведінку. Альона холодно огризнулася, звинувативши Катю в тому, що її дешеві китайські кубики могли отруїти дитину.
Подруги сильно посварилися на тлі нервового виснаження, і Катя мовчки покинула просякнутий хлоркою дім. Альона в знемозі впала на ліжко просто поверх гори нерозібраного одягу. Рятуючись від пульсівного головного болю, вона звично втерла у скроні й долоні свій улюблений бежевий крем.
Сергій, який повернувся ввечері, застав у квартирі ідеальну чистоту й три сміттєві мішки у вітальні. Він знайшов дружину в спальні з червоними від хімії руками й відсутнім поглядом. Чоловік зателефонував матері й у відчаї запропонував відвезти Альону до нормальних міських психіатрів.
Людмила веліла синові терміново їхати до Віри й порадитися з нею про те, що відбувається. Сергій примчав до знахарки й у фарбах описав їй маніакальне прибирання та червоні руки дружини. Віра підтвердила, що Альона щодня контактує з хімією, і веліла прибрати з дому всі підозрілі банки.
Окрилений здогадкою, Сергій повернувся додому й безжально викинув усю побутову хімію в чорний сміттєвий мішок. Він позбувся хлорки, порошків і засобів для чищення, залишивши на полиці лише сіль і флакон крему. Уранці він з полегшенням спостерігав, як Альона звично маже руки цим безневинним косметичним засобом.
Невдовзі зателефонувала Людмила й повідомила, що Віра дозволила родині забрати Арсена додому післязавтра. Замість бурхливої радості кухню наповнив липкий страх перед поверненням незрозумілої хвороби. Після обіду Сергій потай від усіх поїхав до знахарки, щоб на власні очі побачити стан сина…
