На подвір’ї Віри Арсен захоплено спостерігав за тим, як Гриша стругає чергову дерев’яну палицю. Почувши рипіння хвіртки, хлопчик миттєво повернув голову й осмислено подивився просто на батька. У його ясному погляді з’явилася та жива присутність, якої Сергій не бачив уже багато місяців.
Віра вийшла на ґанок і підтвердила, що слух малюка повністю відновився після усунення джерела отрути. Сергій гордо відзвітував, що викинув із дому всю небезпечну побутову хімію й хлорку. Знахарка зміряла його довгим, задумливим поглядом, але не стала нічого коментувати.
У день повернення вся родина в напруженому мовчанні їхала машиною трасою. На подвір’ї знахарки Арсен зосереджено перебира́в річкові камінці, виглядаючи цілком здоровою й активною дитиною. Коли Гриша випадково впустив кухоль, хлопчик миттєво відреагував на різкий звук.
Щаслива Альона кинулася до сина, але різкий окрик Віри змусив її завмерти на місці. Знахарка винесла з дому темний рушник, просочений особливим трав’яним відваром. Вона владно наказала Альоні простягнути руку й повільно провела тканиною по її шкірі.
На рушнику миттєво проступив маслянистий сизий слід від хімічної реакції з нанесеним кремом. Сергій із жахом усвідомив, що отруйним джерелом був той самий безневинний флакончик над мийкою. Віра спокійно пояснила, що дешева косметика вбирається в шкіру й убиває дитячу нервову систему через материнські дотики.
Альона впала в ступор, усвідомивши, що півтора року власними руками щодня труїла улюбленого сина. Вона згадала, як мазала руки кремом перед сном і як Арсен постійно тягнув її пальці до рота. З’ясувалося, що злощасний крем їй регулярно приносила найкраща подруга Катя…
