Share

Випадковий рятівник у подертій куртці: чому впливова людина місяць шукала одного підлітка

— спитав водій.

— До заміського будинку, — відповів Степнов. — І дорогою заїдемо в офіс. Мені треба дещо перевірити.

Заміський будинок Степнова містився в елітному котеджному селищі за тридцять кілометрів від столиці. Триповерховий особняк зі світлого каменю був оточений доглянутим садом і високим парканом із камерами відеоспостереження. Охоронець біля воріт віддав честь, коли машина Степнова в’їхала на територію. Степнов кивнув йому крізь скло й попросив водія зупинитися біля головного входу.

— Можеш бути вільний до ранку, Ігорю, — сказав він, виходячи з машини.

Будинок зустрів його тишею й напівтемрявою. Дружина з донькою поїхали на тиждень до Європи. Шопінг перед початком навчального року. Сімейна ідилія в рекламній брошурі для ділових партнерів. Насправді ж його шлюб давно перетворився на формальність, скріплену лише взаємною вигодою й звичкою.

Степнов пройшов до кабінету, увімкнув настільну лампу й налив собі віскі. Події дня вимагали серйозного осмислення. Почати варто було з найочевиднішого. Спецоперація в «Імперіалі» могла мати катастрофічні наслідки для його бізнесу. Якщо Валіна справді звинувачують у відмиванні грошей, то й угода з купівлі банку, найімовірніше, зірветься. Ба більше, самого Степнова можуть викликати на допит як потенційного співучасника.

Але зараз його думки займало інше. Олексій Крилов. Хлопець, який, можливо, врятував його від арешту. І, ймовірно, його власний син.

Степнов відпив віскі й скривився. П’ятнадцять років тому, коли його кар’єра тільки починалася, він зустрічався з Ніною Криловою, талановитою економісткою з його відділу. Вона була розумна, вродлива й амбітна. Саме та жінка, яка могла б стати ідеальною супутницею життя для висхідної зірки фінансового світу. Але потім вона повідомила, що вагітна.

У той момент Степнов стояв на порозі великої угоди, яка могла або піднести його на вершину, або знищити. Він попросив Ніну зробити аборт. Діти не входили в його плани. Вона відмовилася. Вони посварилися, і він сказав їй, що не збирається нічого змінювати у своєму житті заради небажаної дитини. Більше вони не бачилися. Ніна звільнилася, а Степнов, захоплений виром подій, швидко викинув цю історію з голови. Угода вдалася, кар’єра пішла вгору, і невдовзі він одружився з донькою одного зі своїх інвесторів. Шлюб, більше схожий на злиття капіталів, ніж на союз із кохання.

І ось тепер минуле раптом нагадало про себе. Якщо Олексій справді його син, чому Ніна нічого не вимагала всі ці роки, і як хлопець дізнався, хто його батько?

Степнов дістав ноутбук і відкрив пошту. Серед сотень листів був один від служби безпеки компанії. Попередній звіт про події в ресторані «Імперіал». Сухі рядки підтверджували найгірші побоювання. Аркадія Валіна й ще кількох бізнесменів затримали за підозрою у створенні злочинної схеми з відмивання грошей. Сам Степнов проходив у справі як свідок, але його ім’я фігурувало в списку осіб, які підлягали перевірці.

Він закрив пошту й відкрив пошуковик. «Ніна Крилова». Набрав він і натиснув Enter. Пошуковик видав кілька сторінок результатів, але жоден не підходив. Надто поширене поєднання імені й прізвища. Він змінив запит: «Ніна Крилова, економіст».

Серед результатів виявилося посилання на стару статтю в діловому журналі «Інтерв’ю з молодими фахівцями фінансового ринку». На груповій фотографії Степнов упізнав себе п’ятнадцятирічної давнини і поруч Ніну. Струнка темноволоса дівчина з розумними очима й легкою напівусмішкою.

Наступний запит був конкретнішим: «Ніна Крилова, Імперіал ресторан». Результатів не було. Але це нічого не означало. Навряд чи інформація про прибиральницю елітного ресторану потрапила б в інтернет. Степнов відкинувся в кріслі. Йому потрібна була точніша інформація. Він набрав номер.

— Борисе, це Степнов. Потрібна твоя допомога. Пробий своїми каналами жінку: Ніна Крилова, близько сорока років. Можливо, працює прибиральницею в ресторані «Імперіал». І її сина, Олексія Крилова, років тринадцяти-чотирнадцяти. Максимум інформації.

Борис Левітін очолював службу безпеки компанії Степнова. Колишній офіцер спецслужб, він зберіг широкі зв’язки в правоохоронних органах.

— Щось серйозне? — спитав Борис.

— Поки не знаю. Але часу мало. Мені потрібна інформація до ранку.

— Зроблю, — лаконічно відповів Борис і відключився.

Степнов подивився на годинник: майже північ. Події дня втомили його, але сон не йшов. Він підійшов до вікна й відсунув штору. Місячне світло заливало доглянутий сад сріблом. П’ятнадцять років тому він зробив вибір, який здавався йому єдино правильним. Відмова від дитини й стосунків із Ніною була зумовлена холодним розрахунком. Сім’я й діти завадили б його сходженню кар’єрними щаблями. Це рішення, як і десятки інших, ухвалених за ці роки, сформувало життя, яким він зараз жив. Багате, успішне, але по-своєму порожнє.

А що, якби він вирішив інакше? Якби не відштовхнув Ніну й прийняв дитину?

Степнов відмахнувся від цих думок. Безглузді фантазії. Він ніколи не сумнівався в ухвалених рішеннях і не вірив у випадковості. І все ж… Зустріч із хлопцем, так схожим на нього самого, ніби відкрила шлюзи для сумнівів, які він довго пригнічував. Чи не марно прожите життя? Чи не проґавив він щось важливе в гонитві за успіхом?

Він відвернувся від вікна й повернувся до столу. На екрані ноутбука все ще була відкрита сторінка з фотографією Ніни. М’які риси обличчя, відкритий погляд, легка усмішка. Хіба міг він тоді припустити, що вона стане прибиральницею в ресторані, де він укладатиме багатомільйонні угоди?

Телефон завібрував. Прийшло повідомлення від Бориса: «Перші дані будуть за годину».

Степнов пішов на кухню, зробив собі міцну каву й повернувся до кабінету. За пів години екран ноутбука блимнув. Прийшов лист. Борис працював швидко. У листі було кілька документів. Степнов відкрив перший.

«Довідка про Ніну Крилову. Крилова Ніна Олександрівна. 1982 року народження. Закінчила економічний факультет столичного державного університету з відзнакою. Працювала аналітиком в ІК «Фінкапітал» з 2007 по 2009 рік. Після звільнення змінила кілька місць роботи — секретар, адміністратор, продавець-консультант. З 2015 року працює в ресторані «Імперіал» у клінінговій службі. Не заміжня. Син: Крилов Олексій Михайлович, 2010 року народження».

Степнов перечитав останній рядок. Олексій Михайлович. Сумнівів не лишалося. Він відкрив наступний документ.

«Зведення про поточне місцеперебування. За останніми даними, Крилова Н.О. і Крилов О.М. проживають за адресою: вулиця Нижня, будинок 14, квартира 78. Однак, за інформацією від дільничного, в останні два тижні ні Крилову, ні її сина за цією адресою не бачили. Сусідка повідомила, що Крилова взяла відпустку і, можливо, поїхала до родичів».

Степнов насупився. Ніна взяла відпустку, але Олексій стверджував, що його мати працює в ресторані. І чому хлопець був сам в «Імперіалі»?

Вам також може сподобатися