Share

«Виходь із машини»: фатальна помилка тих, хто вирішив образити самотню дівчину на трасі

Серце Оксани тривожно стиснулося, адже ці дані за жодних обставин не повинні були потрапити до сторонніх. За подібний витік інформації офіцеру загрожувала не просто ганебна відставка, а й суворий військовий трибунал. Рівним голосом вона попередила поліцейських, що це секретні матеріали першочергової важливості, які стосуються національної безпеки. У відповідь Ткачук лише вибухнув грубим лаючим реготом, який гулкою луною рознісся по нічному лісу. Він знущально заявив, що ці секрети більше схожі на рецепт борщу від її старої бабусі.

Молодший лейтенант Петренко дістав із кишені смартфон і безцеремонно направив об’єктив камери на закуту в наручники дівчину. З мерзенною усмішкою він заявив, що те, що відбувається, необхідно задокументувати для історії. Він хтиво знімав її розпатланий вигляд і брудні сліди на обличчі, явно відчуваючи аж ніяк не службове збудження. Петренко повільно кружляв навколо Оксани, відпускаючи вульгарні коментарі на адресу її зовнішності. Бондаренко приєднався до нього, пожираючи дівчину очима, повними погано прихованого тваринного жадання.

З мерзенною усмішкою він зізнався, що їм давно не потрапляла така справжня королева, адже зазвичай ловлять лише наркоманок. Він нахабно простягнув руку і провів брудним пальцем по її ніжній щоці, стираючи пил. Цей дотик був занадто довгим, зухвало інтимним і відверто образливим для офіцера. Оксана різко відсмикнула голову, а в її очах спалахнула така лють, що лейтенант інстинктивно зробив крок назад. Однак уже за секунду його обличчя спотворилося злобою, і він сильно стиснув її підборіддя пальцями, залишаючи багряні синці.

Крізь зуби він прогарчав погрозу, радячи їй не смикатися і не вдавати з себе недоторканну. Ткачук мовчки спостерігав за цією огидною сценою зі схвальною усмішкою, навіть не думаючи зупиняти підлеглого. Двоє постових поліцейських боягузливо перезирнулися і поспішили ретируватися назад на свій КПП. Вони воліли не бути свідками майбутнього злочину, хоча і не збиралися втручатися у свавілля колег. Така негласна кругова порука панувала на цій прибутковій ділянці траси вже багато довгих років.

Майор Шевченко холоднокровно зважувала свої поточні шанси на успішне фізичне протистояння. Троє озброєних здорових чоловіків проти однієї скутої дівчини — ситуація здавалася практично безнадійною. Якби не секретні документи в їхніх руках, вона б уже давно пустила в хід свої бойові навички. Програма спецназу включала техніки звільнення від наручників і усунення переважаючих сил противника. Але будь-який необережний випад міг призвести до випадкового або навмисного знищення безцінних інформаційних матеріалів.

Вона була змушена придушити в собі пекуче бажання негайно переламати їм кістки. Кожна клітина її натренованого тіла буквально кричала про необхідність найжорстокішої фізичної розправи. Однак багаторічна армійська дисципліна взяла гору над первісними інстинктами, змусивши її розслабити зведені м’язи. Ткачук кинув секретну папку назад на капот і заявив, що з паперами вони розберуться трохи пізніше. Він віддав наказ відвезти гостю в районне відділення для правильного оформлення всіх необхідних протоколів.

Це слово було вимовлене з такою мерзенною інтонацією, що його справжній, прихований сенс читався гранично ясно. Бондаренко і Петренко обмінялися сальними, розуміючими поглядами, наповненими впевненістю у власній безкарності. Вони щиро вважали цю красиву жінку своїм законним трофеєм і безвольною іграшкою для нічних розваг. Ці дурні навіть не підозрювали, що дівчина з розбитою губою вже досконально вивчила кожну їхню зморшку та інтонацію. І вони вже точно не здогадувалися, що вона здатна голими руками позбавити їх життя за лічені секунди.

Оксану грубо заштовхали на заднє сидіння патрульного автомобіля, і Бондаренко плюхнувся прямо поруч із нею. Він навмисно притиснувся своїм стегном до її ноги набагато тісніше, ніж того вимагали розміри салону. Петренко влаштувався на передньому кріслі, не перестаючи знімати полонянку на відеокамеру свого смартфона. Ткачук завів мотор, і машина рушила з місця, залишивши понівечений позашляховик на темному узбіччі. Бондаренко нахилився до самого її вуха і вкрадливо пообіцяв, що вони як слід подбають про неї…

Вам також може сподобатися