Ти не знав про це, а я таємно провів дорогий глибокий аналіз у найкращій лабораторії. У мене ніколи не було таких величезних грошей, щоб викупити цей бізнес за чесною ринковою ціною. Тому я вирішив просто відправити тебе на той світ за допомогою отрути й отримати все за заздалегідь оформленим заповітом.
Але твоя скажена шавка розбила пляшку, тож тепер доведеться вирішувати проблему радикальнішим способом. Із сусідньої кімнати повільно вийшла худа людина з обличчям, моторошно схожим на обтягнутий шкірою череп. У його кістлявих руках тьмяно поблискував масивний бойовий пістолет, спрямований просто в мій бік.
Побачивши цього вбивцю, Грім вибухнув лютим ревом, оскаливши всі свої страшні білосніжні ікла. Спалах звіриної пам’яті підказав йому, що саме цей жорстокий браконьєр колись застрелив його рідну матір. Тихо, дурна тварюко, злобно процідив Звєрєв, а то зараз першою дістанеш кулю в свою кудлату башку.
Миколай блискавично вихопив двостволку й навів її просто на нахабного бандита. Звєрєв тут же перевів дуло свого пістолета на мого озброєного друга, і час у кімнаті ніби зупинився. Не треба крові, закричав я, забирайте собі це кляте родовище й просто дайте нам піти з миром.
Запізно для благородних жестів, старий, холодно відповів мій колишній названий син. Усі потрібні документи на бізнес уже давно підроблені й офіційно завірені в мого купленого нотаріуса. Тож живим ти мені категорично не потрібен, а мертвий ти станеш ідеальним розв’язанням усіх моїх проблем.
Поліція просто вирішить, що в старому будинку на тебе напали випадкові грабіжники, влаштували бійку й випадково застрелили. І в який же момент ти остаточно перестав бути моєю дитиною й перетворився на цього бездушного монстра. Я ніколи ним і не був, а просто майстерно грав свою вигідну роль в очікуванні слушного моменту, всміхнувся негідник.
Денис кивнув Звєрєву, віддаючи безмовний наказ на моє фізичне усунення. Але відданий вовк виявився значно швидшим, збивши мене всім своїм величезним тілом на брудну підлогу. Я боляче вдарився спиною об дошки, а над головою оглушливо гримнув пістолетний постріл, що пробив порожнечу.
Миколай миттю вистрілив картеччю просто в стелю, і на голови присутніх рясно посипалася стара штукатурка. Наступний заряд я всаджу тобі просто в лоба, якщо не кинеш зброю, дико закричав ветеран. Звєрєв боягузливо відскочив за дверний косяк, а переляканий Денис швидко пірнув під масивний стіл.
Грім люто гарчав, притискаючи мене до підлоги й надійно закриваючи своїм тілом від можливих куль. І тут удалині завили рятівні поліцейські сирени, які стрімко наближалися до нашої ділянки. Хто, чорт забирай, додумався викликати сюди патрульних, у паніці заволав Звєрєв, визирнувши зі схованки.
Це я викликав підмогу по рації ще на під’їзді, спокійно повідомив Миколай, тримаючи бандитів на мушці. Забираємося звідси негайно, все пропало, крикнув бандит своєму молодому спільникові. Вони кинулися до задніх дверей, завели мотор захованого позашляховика й з пробуксовкою рвонули геть у рятівну темряву.
Ми лишилися в зруйнованій холодній кімнаті втрьох, просякнуті їдким збройовим порохом і гіркотою зради. Важкий і неймовірно теплий звір усе ще лежав на мені, важко дихаючи після дивовижного порятунку. Дякую тобі, мій вірний брате, тихо прошепотів я в його густу шерсть, розуміючи, що сьогодні він урятував мене вже вдруге…
