Дитячі руки дуже звично відміряли дозу потрібного препарату й спритно зробили рятівну ін’єкцію в стегно чоловіка. Їхні швидкі дії були настільки синхронними, що з головою видавали багаторічну, відточену практику. Олена шоковано спостерігала за тим, як нещасні жертви добровільно витягають із того світу свого мучителя.
— Дивись! — переможно прохрипів маніяк, важко приходячи до тями після гострого серцевого нападу. — Вони безмежно віддані мені, ми єдине й неподільне ціле в цьому мертвому, порожньому світі!
Але мужній службовий пес вирішив інакше: він потужним корпусом рішуче відтіснив дітей від чоловіка, що лежав на підлозі. Грім перетворився на незламний живий щит, назавжди відрізаючи злочинцеві будь-який доступ до малолітніх заручниць. У кожному русі натренованого собаки читалася готовність розірвати будь-кого, хто наважиться наблизитися до підопічних.
Дівчатка перелякано відсахнулися, і в їхніх розгублених очах уперше майнула виразна, рятівна тінь сумніву. Цей секундний збій у їхній жорстко запрограмованій поведінці став головним переломним моментом усієї операції. Олена зробила ще один примирливий жест, обережно підходячи трохи ближче до наляканих сестер.
— Повірте, ваша мама плаче щодня, розглядаючи ваші старі дитячі фотографії. Ви зовсім не заслуговуєте на життя в цій глухій, похмурій і сирій могилі. Просто дайте мені шанс довести, що нагорі, як і раніше, світить тепле сонце й дзвінко співають птахи.
Підлітки напружено мовчали й лише переглядалися, з величезними труднощами перетравлюючи цю немислиму, шокуючу інформацію. Їхні грудні клітки часто здіймалися, а бліді тонкі пальці нервово теребили краї брудних светрів. Але сліпа, фанатична віра в слова лже-батька вже дала вельми відчутну й глибоку тріщину.
Грім, дуже тонко відчувши їхнє внутрішнє сум’яття, вкрай обережно лизнув долоньку молодшої дівчинки. Вона тихо схлипнула, але не відсмикнула руки, інстинктивно шукаючи захисту й утіхи в теплому хутрі. У цю неймовірно зворушливу мить майор із величезним полегшенням зрозуміла:
