Його обличчя спотворила жахлива маска чистої, первісної люті, а в шалених очах палала безумна злоба загнаного в кут звіра. «Ти думала, я не помічу твою дурну приховану камеру й жалюгідне стеження, тупа, самовпевнена ідіотко?!» — заверещав він не своїм, зриваючись на вереск, голосом. Він грубо відштовхнув Мишка, який підбіг, від чого переляканий хлопчик упав на підлогу й голосно, невтішно заплакав.
«А тепер ти сядеш за стіл і напишеш офіційне зізнання, що все це вигадала в нападі хворобливих ревнощів!» — загрозливо прошипів чоловік. «Я нічого не писатиму, ти жалюгідний злодій, боягузливий шахрай і нікчема!» — сміливо вигукнула Лена, не відводячи погляду і дивлячись йому просто в очі. У шаленстві Олег загрозливо ступив до неї, боляче схопив її за руку й силоміць потягнув у бік порожньої кімнати, щоб замкнути.
Лена відчайдушно й щосили намагалася вирватися з його залізної чоловічої хватки, водночас намагаючись закрити собою дитину, що плакала від жаху. І саме в цю критичну й страшну мить у їхні вхідні двері владно, голосно й безперервно подзвонили. «Поліція, негайно відчиніть двері, або ми просто зараз почнемо їх ламати!» — пролунав суворий, не терплячий заперечень чоловічий голос на сходовому майданчику.
Олег у паніці миттю відпустив дружину, кинувся до розчиненого навстіж вікна, але з жахом зрозумів, що стрибати з третього поверху надто високо й небезпечно. Вхідні двері з тріском розчинилися, і в тісний коридор стрімко вдерлися озброєні люди в поліцейській формі. Вони миттю й професійно скрутили Олега, який відчайдушно пручався, і жорстко заламали йому руки за спину, надягнувши кайданки.
«Черняков Олег Валерійович, вас офіційно затримано за підозрою у великому шахрайстві у складі організованої групи», — зачитав його права старший офіцер. «Це якась жахлива помилка, відпустіть мене, я ж тяжко хворий і зовсім не можу ходити!» — жалюгідно й непереконливо заверещав виверткий брехун. «Для безнадійно лежачого інваліда ви надто жваво бігали квартирою», — зневажливо всміхнувся один із кремезних поліцейських.
Із-за широких спин оперів нарешті з’явилися пильна, задоволена собою Тамара Василівна і захеканий від швидкого бігу Андрій. «Я почула ваші крики крізь стіну й одразу ж зателефонувала своїм хлопцям із відділу», — діловито пояснила стара слідча тремтячій Лені. Олега під посиленим конвоєм вивели з квартири, а Лена нарешті змогла міцно обійняти й заспокоїти свого ридаючого сина.
«Тато робив дуже погані й незаконні речі, він довго обманював нас, тому його забрали хороші люди», — доступно пояснила вона плачучому Мишкові. Наступні неймовірно напружені дні злилися для Лени в один нескінченний і виснажливий потік сухих протокольних подій і процедур. Нескінченні, виснажливі допити в кабінетах слідчого комітету змінювалися нервовими очними ставками й виснажливими бесідами з безплатними адвокатами.
Справа про злочинну, корумповану клініку «Меделіт» виявилася неймовірно масштабною й викликала величезний, небувалий резонанс у місцевій та федеральній пресі. З’ясувалося, що Олег був далеко не єдиним підприємливим клієнтом цієї добре налагодженої, багаторічної кримінальної мережі шахраїв. Його хитра, молода коханка Крістіна була жорстко затримана просто в кабінеті клініки під час спроби поспіхом знищити жорсткі диски з базою даних.
Вона виявилася не просто випадковою подружкою, а повноправною й дуже важливою учасницею цієї банди, яка масово виготовляла підроблені медичні висновки. «Черняков планував найближчим часом забрати всі спільні гроші й таємно втекти за кордон, залишивши вас із величезними, непідйомними боргами», — повідомив їй слідчий. Лена мовчки слухала цей сухий протокольний звіт і з крижаним жахом розуміла, з яким безсердечним чудовиськом вона через незнання прожила шість років.
Але, попри все, її життя тривало, і тепер поруч із нею були вірні друзі й надійний, по-справжньому люблячий її Андрій. Гучний судовий процес відбувся наприкінці холодного, сніжного лютого при повному залі допитливих журналістів і ошуканих потерпілих. Олег, який сидів на жорсткій лаві підсудних у кайданках, виглядав сильно схудлим, незвично жалюгідним і цілком зламаним чоловіком…
