— А як же твоя сім’я? Невже мати з батьком не підставили плече? Мені ось тато дуже допоміг вибратися після зради дружини, годинами зі мною розмовляв.
Оля ще нижче опустила голову:
— Я сирота, немає в мене ніякої сім’ї. Точніше, біологічна рідня десь коптить небо, але їм на мене плювати.
— Мене здали до притулку в п’ятирічному віці, матуся пила по-чорному, жодного разу навіть не згадала про мене, — з гіркотою промовила вона. — І знаєш, я тоді поклялася всіма святими, що свого малюка ніколи не зраджу. Ой, ну навіщо я все це на тебе виливаю? Навіщо тобі чужі драми. Пробач заради бога… — схаменулася дівчина.
Ігор дбайливо накрив її долоню своєю рукою й твердо сказав:
— Відсьогодні ти не сама. Вбий собі це в голову. Я чудово розумію твою скорботу за загиблим хлопцем, ти все ще любиш його, і я ні на що не претендую. Пропоную просто стати друзями. Ти мені безмежно симпатична, приховувати не стану.
— Коли я йшов на те завдання, найменше очікував закохатися по вуха в перехожу, — чесно зізнався він. — Але якщо вже Купідон вистрілив, не жени мене геть. Дозволь просто бути поруч і допомагати, чим зможу. Без жодних умов, від щирого серця.
Відтоді вони стали найближчими й найвідданішими друзями. Вони довіряли одне одному найпотаємніші таємниці, ділилися проблемами й маленькими перемогами. Жінка й досі не могла повірити у своє щастя: нарешті в її житті з’явилася надійна людина, яка завжди вислухає, не засудить і підставить плече.
Але про перехід на новий рівень стосунків Оля навіть не дозволяла собі фантазувати. Хоча, правду кажучи, він зводив її з розуму, і вона чудово розуміла, що ця хімія не має нічого спільного з банальною дружбою. Серце готове було вискочити з грудей щоразу, коли він випадково торкався її руки.
Однак вона вперто придушувала ці пориви, безжально заганяючи зароджуване кохання в найпотаємніші закутки своєї свідомості. Уночі вона годинами аналізувала ситуацію, порівнюючи емоції від спілкування з Ігорем і спогади про Діму.
«Я не маю права закохуватися. Це блюзнірство. Це ніж у спину Дімі. Що я в майбутньому скажу синові? Твій рідний батько загинув, а я тут же кинулася в обійми іншого?» — терзалася вона.
«Та й навіщо молодому хлопцеві чужі пелюшки? Злякається труднощів і втече за першої ж нагоди. А мені потім знову збирати серце по уламках», — переконувала вона себе. Але природу не обдуриш: усе її тіло зрадницьки тягнулося до поліцейського, і лише титанічним зусиллям волі вона тримала дистанцію.
Ігор, здавалося, віртуозно грав свою роль і став для неї справжнім особистим охоронцем. Він завжди опинявся в потрібний час у потрібному місці: тягав непідйомні пакети з продуктами, робив масаж набряклим ногам, супроводжував у державних установах під час оформлення паперів. Чоловік примудрявся непомітно поповнювати її гаманець готівкою й забивати холодильник якісною їжею, віддаючи перевагу вітамінам.
А вночі офіцер до болю стискав щелепи й глухо гарчав у подушку від розпачу:
«Боже правий! Який же я нерішучий ідіот! Сам же підписався на цю френдзону. Але ж я люблю цю кумедну дівчинку з величезним животом більше за власне життя! Невже вона настільки сліпа й нічого не помічає?»
«Ні, це брехня. Я ж бачу, що вона теж палає, — міркував він. — Тоді навіщо вона вибудовує цю стіну? Може, мені варто піти ва-банк і запропонувати розписатися? А раптом вона злякається натиску й закриється назавжди? Вона ж досі оплакує свого нареченого. Якщо вона викреслить мене зі свого життя, я просто збожеволію».
Ці болісні роздуми терзали його цілодобово. Він постійно повертався думками до того дня в підземці. Перед очима стояла смішна дівчинка з веснянками на носі, яка зі щирою усмішкою простягає їжу брудному каліці. Він не міг повірити, що в наш цинічний вік ще збереглися люди з таким великим серцем.
А коли він розгледів округлий живіт під курткою, то й зовсім утратив дар мови. Сама ледве зводить кінці з кінцями, а останню копійку віддає нужденним! Її заразливий сміх, змах довгих вій і добра усмішка назавжди відбилися на підкірці його мозку.
Коли глибокої ночі в Олі раптом відійшли води й живіт скрутило від дикого болю, вона впала в паніку й на автоматі зателефонувала своєму янголу-охоронцю:
